Фото: Краєзнавчий музей міста Буськ
На найдавнішому із збережених єврейських кладовищ Східної Європи у Буську тривають роботи із облаштування кам’яної огорожі. Роботи здійснює ТзOB «Bежа» із міста Острога за кошти Європейського Cоюзу, німецьких та єврейських організацій із охорони культурної спадщини. Завершення робіт заплановано на початок вересня.
Про це повідомляє сторінка Краєзнавчий музей міста Буськ у Facebook.
Окописько, Кіркут або Жидівський цвинтар у Буську – найдавніше єврейське кладовище на території континентальної України та одне з найдавніших на території Східної Європи. Розташоване на лівому корінному березі Солотвини у південно-східній частині Буська на передмісті Ліпибоки. Перша згадка про єврейську громаду Буська датована 1454 р. До 1939 р. євреї були другою за чисельністю етнічною групою міста (близько 3000 осіб). Найдавніша із збережених надмогильних стел (мацев) датована 1520 р. Останні поховання на кладовищі здійснені у 1943 р. У 1942-43 рр. у часи німецької окупації підпорядковані гестапо підрозділи поліції проводили на кладовищі масові розстріли та захоронення євреїв, утримуваних у буському ґетто (до 2 000 осіб). У період німецької та радянської окупації більшість надмогильних плит у центральній та південній частині кладовища демонтували (в подальшому їх використовували як будівельний матеріал – для мощення доріг та забутовування фундаментів).
Фото: Краєзнавчий музей міста Буськ
На честь євреїв, розстріляних у Буську у часи німецької окупації, єврейське товариство «Сохнут» встановило у 2004 р. на кладовищі монумент із чорного граніту з написами українською та івритом: «В пам’ять святої громади євреїв Буська та району, по-звірячому знищених нацистами у 1941-44 рр. Встановлено коштом міжнародного центру Холокост ім. д-ра Ол. Шварца», пише “Буський портал”
Суд зобов'язав власницю квартири в історичному ареалі Львова замінити пластикові вікна й двері на автентичні…
Правоохоронці встановлюють усі обставини події. Попередньо розглядається версія самогубства. Тривають необхідні слідчі дії
Кожен номер відповідає окремому військовому, чия доля досі залишається невідомою, а сам листок є символом…
З понеділка на ремонт закриють частину вул. Кубійовича — від вул. Снопківської до пл. Вишиваного
Ярослава Магучіх здобула «золото»