На Личакові вшанували пам’ять Бориса Возницького

Сьогодні, 16 квітня, на Личаківському кладовищі вшанували пам’ять Героя України, академіка, лауреата Шевченківської премії, незмінного протягом 50 років директора Львівської національної галереї мистецтв – Бориса Возницького. Він загинув 23 травня 2012 року в аварії внаслідок серцевого нападу. Про це пише прес-служба ЛОДА.

«Не бійся. З таким гаслом міг жити лише Герой, який неголосно своєю працею зберіг для нас нацбліьші скарби. Тому, не біймося. На знак вшанування пам’яті Бориса Возницького. Особливо наша молоде, сьогодні ви творите свою державу. Не бійтесь сьогодні, щоб не боятися завтра. Не бійтеся, щоб завтра не довелось ховати усі ті надбання, які здобув для нас Борис Возницький. Тому в пам’ять про всіх Героїв, не біймося», – звернулась до усіх присутніх керівник апарату Львівської ОДА Маріанна Вільшинська.

До могили Бориса Возницького поклали квіти, а священики виконали чин панахиди. Борис Возницький як ніхто розумів роль культури в розвитку держави, він мав ясно сформульовану мету, і цією метою було майбутнє української держави. Зараз ми мусимо бути готовими продовжити його роботу. Вознницького нам завжди бракуватиме, бо отаких як він мало. Якби всі були такі як Борис Возницький нам би зараз не довелось непокоїтись за нашу державність. Але ми знову робимо кроки назад. Він колись врятував унікальні скульптури Пінзеля, і, будучи зараз душею серед нас, може врятувати і нас як ті скульптури. Вклоняємося Возницькому і віримо що поки ми про нього пам’ятаємо, доти будемо мати щасливе майбутнє”, – зазначив заслужений діяч мистецтв України Любомир Медвідь.

Нагадаємо, Борис Возницький народився 16 квітня 1926 року в селі Ульбарів, тепер Дубенського району на Рівненщині. До останніх днів, маючи 86 років, віддавався музейній справі. Про внесок у культурну спадщину свідчить хоча б той факт, що реліквії та раритети, які він врятував від знищення, оцінюються майже так, як і весь золотовалютний запас України.

Коментарі