Новини

На Личаківському цвинтарі вшанували пам’ять загиблого на війні археолога і науковця Андрія Филипчука

На Личаківському цвинтарі вшанували пам’ять загиблого на війні археолога і науковця Андрія Филипчука

Пам’ятні заходи з вшанування відомого українського археолога, історика, військовослужбовця Збройних Сил України Андрія Филипчука (позивний «Сірий») відбулися сьогодні, 25 вересня, на Полі почесних поховань полеглих новітніх Героїв російсько-української війни на Личаківському цвинтарі у Львові.

Про це пише Четверта студія з посиланням на пресслужбу ЛОР.

Заходи відбулися у 35-ту річницю з дня народження Андрія Филипчука.

На місці поховання загиблого зібралися друзі, знайомі та рідні, а також працівники й керівництво Комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ», у якому до війни Андрій Филипчук працював заступником директора.

Пам’ять воїна вшанували спільною молитвою, покладанням квітів і лампадок.

Також сьогодні у селі Підгірці Золочівського району Львівської області відбудеться низка заходів, присвячених пам’яті Андрія Филипчука. Екскурсія історичними локаціями заповідника «Давній Пліснеськ», до «Курганного могильника» та «Пліснеської Хижі», погашення пам’ятної марки, фотовиставка «35 миттєвостей життя», а також поминальна відправа у Підгорецькому монастирі.

Андрій Филипчук народився 25 вересня 1989 року у селі Хишевичі на Львівщині. Син багаторічного дослідника Пліснеська, керівника багатьох експедицій та директора Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка Михайла Филипчука.

Як науковець Андрій Филипчук керував експедиціями, досліджував ранню історію слов’ян, фортифікації городищ райковецької культури українського Прикарпаття, старожитності Пліснеського археологічного комплексу. Популяризував українську історико-археологічну спадщину та розвінчував російські міфи. Наукова спадщина Андрія Филипчука — це понад 150 наукових та науково-популярних праць. Член Спілки археологів України та ГО «Підгірці–Шолом».

Добровольцем став на захист країни 24 лютого 2022 року. Служив солдатом 62-го батальйону 103-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. На війні освоїв фах бойового медика та навички навідника СПГ-9 «Спис». Перебував у найгарячіших точках Луганської та Донецької областей, брав участь у бойових діях.

Загинув 2 лютого 2023 року поблизу міста Кремінна на Луганщині. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Коментарі

Олег Довганик