Замість обіцяних 4 тисяч доларів заробітної плати вчителям – закриття шкіл. Бо на зарплати працівників не вистачає коштів. Така реальна картина останніх освітніх реформ.
Про це пише Четверта студія з посиланням на ЕспресоЗахід.
На Львівщині вже з 1 першого вересня 25 освітніх установ залишаться пусткою. Натомість чиновники закриття шкіл називають більш милозвучним словом – “оптимізацією”.
Лідер із закриття шкіл – Дрогобицька ОТГ
Найбільше освітніх закладів закриють у Дрогобицькій ОТГ. Тут з 1 вересня не працюватимуть 8 шкіл: одна в самому Дрогобичі, ще 7 – в інших населених пунктах громади.
За словами начальника Дрогобицького відділу освіти Петра Шев’яка, в деяких з цих закладів навчалось 6, і навіть 4 учні. А закривати школи змушені через брак фінансування. Із 41 мільйона гривень, які потрібно на освіту в ОТГ (тут навчається дві тисячі учнів), вдалося перекрити 35 мільйонів, ще 6 мільйонів не вистачає.
“У Бикові на всю школу було 4 учні, а зараз опорна школа є – та, де є мінімум 200 учнів. У Ступниці було 9 класів, у яких навчалося загалом 24 дитини. А вчителів було 11. Ми змушені об’єднувати ці школи. Новошичі, Бистриця, Ортиничі й Биків – там, де відстані великі, є довіз автобусом”, – каже чиновник.
У відділі освіти Дрогобицької ОТГ бідкаються, що аби якось зв’язати кінці з кінцями й перекривати зарплату для освітян, мусять забирати кошти в комунальників з доріг.
“Коли ми перерахували кошти, побачили, що в нас немає 41 млн грн. Тому робили оптимізацію. Так, у Дрогобичі гімназія №15 перейшла в ліцей №3. Дві школи розташовані одна біля одної на відстані 700 метрів”.
Окрім Дрогобицької ОТГ, не працюватимуть 5 шкіл у Стрілківській ОТГ Самбірського району, по дві школи – у Сколівській і Мостиській, Городоцькій громадах. Здебільшого це ті школи, де був великий дефіцит освітньої субвенції, і ті, в яких навчалося менш ніж 10 дітей. Понижено в ступені 8 закладів Львівщини.
Дефіцит у 200 мільйонів
У департаменті освіти Львівської ОДА розповідають, що, згідно із законодавством, школу І-ІІ ступеня, яка має менше 25 дітей, не фінансують із державного бюджету. А місцевим бюджетам грошей не вистачає.
“За підрахунками на початок цього року виявили, що виходить великий дефіцит освітньої субвенції, яка йде з держбюджету на оплату праці вчителям і енергоносії. За перший квартал цього року провели розрахунки й побачили, що бракуватиме 200 млн грн на покриття цих видатків по освітній субвенції. Виникла загроза, що в кінці року вчителі в багатьох громадах можуть залишитись без зарплати. Тоді взялися думати, як провести відповідні заходи і знайти вирішення – яким чином знайти кошти, щоб покрити дефіцит. Довелося підрахувати, яку економію принесе оптимізація мережі навчальних закладів, тобто закриття шкіл, а також пониження їх у ступені (перетворення школи І-ІІІ ступеня на І-ІІ, а школи І-ІІ ступеня – на школи І ступеня)”, – повідомила Ірина Сеслюк, керівниця відділу загальної і дошкільної освіти департаменту освіти Львівської ОДА.
Чиновники з Львівської ОДА запевняють, що скарг від учителів стосовно цього питання немає.
“Їм пропонують роботу в інших школах. Вчителі, яким запропонували роботу і їх задовольнили умови праці, вони не протестують, залишаються задоволеними”, – переконує Ірина Сеслюк.
Що кажуть батьки?
Батьки по-різному реагують на такі реформи. Одні хотіли б, щоб їхні діти відвідували ту саму школу, що й раніше. А іншим важливіше вчитися в добрих умовах, у відремонтованих класах, навіть якщо доведеться змінити школу.
“Батьки, звичайно, часто проти таких реформ. Але ми змушені в такий спосіб оптимізовувати робочий процес. Якщо батькам показати гарну школу, довіз і відповідну якість знань, то вони залюбки підуть у заклад, де є хороші умови для розвитку їхньої дитини. Ми тим часом працюємо над тим, щоби вчителям зберегти зарплати і направити їх працювати в інші школи”, – каже Шев’як.
Чи закриватимуть школи ще й наступного року, наразі чиновники прогнозувати не беруться. Усе залежатиме від надходжень до місцевих бюджетів. Єдине, що обіцяє Шев’як, – не закривати школи на Дрогобиччині, які логістично розташовані далеко одна від одної, а за потреби об’єднувати ті заклади, які розташовані на невеликій відстані.