На Львівщині відмовляють у госпіталізації пацієнтам з коронавірусом

Під час передвиборного візиту до Львова Юлія Тимошенко на брифінгу заявила, що Центр легеневого здоров’я у півтора рази перевантажений пацієнтами, щодня відмовляють півсотні людей у госпіталізації, ліків не вистачає, ситуація критична… На ці слова зреагував заступник голови ЛОДА Іван Собко, який спростував слова політика.

Як пише “Четверта студія”, кореспондент «Високого Замку» поцікавилася у генерального директора Центру легеневого здоров’я Любомира Рака, чи настільки загрозливою є ситуація.

Чи відмовляємо у госпіталізації? Так, відмовляємо. Бо звертається набагато більше пацієнтів, ніж можемо госпіталізувати.

Медиків не вистачає?

Медиків вистачає. Але якщо розгорнути додаткові ліжка, то їх не буде кому обслуговувати. Маємо максимальну кількість ліжок, яку можемо розгорнути.

Та і ліжка, до яких не підведений кисень, не мають сенсу…

Звичайно. У нас 150 точок, до яких підведений кисень. Маємо двадцять кисневих концентраторів. Усі ліжка забезпечені киснем. Але якщо поставимо додаткові ліжка, кисню не вистачатиме. Система подачі кисню не може подавати більше, бо розрахована на певний об’єм. У такому випадку потрібно проводити реконструкцію усієї кисневої системи, встановлювати додатковий резервуар, проводити кисень. На це потрібні ресурси, час, фахівці. Плануємо відкрити додатково тридцять ліжок, але мусимо пересвідчитися, що зможемо подати туди кисень. За нормативами НСЗУ в середньому в Україні на одну ковідну команду розраховано не менше дванадцяти працівників: троє лікарів і дев’ять медичних сестер (молодших і середніх). НСЗУ фінансує таку команду. В середньому в Україні одна команда обслуговує двадцятьох хворих на пневмонію чи ковід. У нас навантаження — сорок три пацієнти на місяць на одну ковідну команду. Більше пацієнтів медичний працівник не зможе фізично обслужити і надати кваліфіковану медичну допомогу.

Ваша лікарня — найбільш оснащена, найбільш готовою була до пандемії…

Так, тому всі пацієнти хочуть до нас у лікарню. Бо наші фахівці завжди лікували пневмонії. Це — наш профіль. Беремо найважчих хворих. Не просто хворих з діагнозом «ковід», а важкі і середньої важкості пневмонії. У тому числі з різних лікарень області, де лікарі не можуть дати раду. Але більше 25 пацієнтів на день ми прийняти не можемо, залежить від того, скількох людей виписуємо. Лікарня не є гумова… Доставили ліжка, де тільки можна

А куди везуть тих хворих, яким ви відмовили у госпіталізації?

Є інші лікарні — вісімнадцять в області, які приймають ковідні пневмонії.

Фінансування не вистачає?

За нашими розрахунками на місяць потрібно на медикаменти десять-дванадцять мільйонів гривень. Тільки на медикаменти! За вересень ще не отримали нічого, за серпень отримали 3 700 000 гривень з НСЗУ за ковідним пакетом. З цієї суми три мільйони — доплата до заробітної плати працівникам, які лікують хворих з ковідними пневмоніями. У нас таких 140 працівників. Щомісяця ця кількість змінюється, бо хтось іде у відпустку, хтось хворіє. Залишилося 700 тисяч. 500 тисяч щомісяця йде на оплату кисню: за півтори доби йде до чотирьох тон кисню. Нам дають у борг кисень, потім його оплачуємо. А ще треба придбати лабораторні реактиви, засоби захисту для медичних працівників, дезрозчини, рукавиці, маски, респіратори, щитки… Вкрай необхідні медикаменти у нас є, інші пацієнти купують самі. За нашими розрахунками, 80 відсотків медикаментів купує пацієнт, 20 відсотків надаємо ми, в тому числі кисень, лабораторні реактиви, наркотичні засоби, необхідні у реанімації пацієнтам, які перебувають у важкому стані.

А якщо людина не має можливості докупити ліки?

Шукає можливість: позичає у родини, у друзів, помагають знайомі… Це реалії, у яких ми живемо. Медичні працівники, які лежать у нашій лікарні, хворіють, теж купують препарати самі. У квітні, травні, коли ще такої великої кількості хворих не було, ми могли забезпечувати хворих на 80−90 відсотків зі свого резерву. Але пневмонії тоді були легші і препарати для лікування простіші та дешевші. Зараз, коли заповнені усі ліжка, коли у реанімації лежить дванадцять-п’ятнадцять пацієнтів, з них, як зараз, — семеро — на апараті штучної вентиляції легень, то наших коштів на медикаменти бракує.

Заступник голови ЛОДА Іван Собко не знає ситуації у вашій лікарні?

Він був неодноразово у нас. Спілкуємося мало не щодня, нічого не приховуємо. Така є правда життя, тому не бачу сенсу щось згладжувати чи приховувати.

Ви зверталися до владних структур з тим, що є більші потреби, які потрібно закривати?

Втомився звертатися. Всі все знають. НСЗУ, МОЗ, департамент охорони здоров’я ЛОДА — всі знають про це. Неодноразово були скеровані листи від ЛОДА та від обласної ради до Києва, але маємо те, що маємо.