Фото: Львівський ЦРМС
Про це йшлося на тренінгу «Бюджет, який працює для всіх: гендерно орієнтоване бюджетування» у Львівському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми U-LEAD з Європою та Мінрегіону України, – пише “Укрінформ”.
Учасницями тренінгу стали жінки — голови ОТГ та директори ЦРМС із Волинської, Хмельницької, Івано-Франківської, Чернівецької, Рівненської, Тернопільської та Львівської областей.
“Під час тренінгу ми не розробляємо гендерно орієнтовані бюджети ОТГ, але постараємось зрозуміти їх суть, методику застосування і користь для громад”, – зазначила директор Львівського ЦРМС Галина Гречин.
За словами тренера Наталії Рябушенко, традиційно розподіл коштів відбувався за принципом: є заклад, є приміщення і потрібно їх утримувати. Утримувати школу, клуб, бібліотеку, інші установи. Проте світовий досвід показав, що коли на перше місце ставлять людину, її потреби та інтереси, то використання коштів стає більш ефективним. Адже бібліотека – це не лише те місце, де можна отримати книжку. У них, як правило, працюють жінки з хорошою освітою, є комп`ютерне забезпечення, тобто, є можливість отримати послугу, навчитися користуватися комп`ютером для осіб старшого віку, для яких комп`ютер – єдина можливість поспілкуватися із рідними, котрі знаходяться далеко.
Формування освітньої послуги має включати в себе не лише ремонт школи, її утримання, заробітну плату вчителів. Воно має бачити дитину, яка є основним отримувачем послуги. Те, як цю дитину навчили, формує її майбутнє, робить її конкурентною на ринку праці, на ринку отримання подальшої освіти. Коли ми намагаємося зробити щасливими всіх, то забуваємо про тих людей, які живуть поряд, мають свої потреби, і ці потреби можуть відрізнятися від наших.
Надаючи всім однакові, здавалося б, права, забуваємо, що скористатися ними можуть далеко не всі. Наприклад, безплатно користуватися тролейбусом не можуть люди, які живуть у селах та містечках, де електротранспорту немає. Гарантуючи всім доступ до освіти, забуваємо, що дитина, яка вчиться у неукомплектованій школі, не отримає якісної освіти, щоб скласти ЗНО. І таких прикладів можна наводити багато.
“Якщо дорогу проектує чоловік, який їздить автомобілем, вона для нього найкраща, коли рівна, без переходів, світлофорів та інших елементів, що “заважають” рухові. Водночас якби за проектування дороги взялися пішоходи, візочники, матері з дітьми, їх би найменше хвилювала проїжджа частина, вони б надали увагу тротуару, його безпеці, наявності світлофорів, переходів тощо. І тільки сівши за один стіл, ті, хто їздять, і ті, хто ходять, могли б домовитися про ту дорогу, яка була б корисною для всіх”,- зазначила Рябушенко.
Принцип гендерного бюджетування – це спроба використати гроші таким чином, щоб вони задовольняли потреби реальних людей — чоловіків і жінок, які живуть у територіальній громаді, а не витрачались на утримання закладів і приміщень, як це робилося раніше.
Зважаючи на це, Міжнародний валютний фонд розглядає гендерне бюджетування не як спеціальний підхід до складання бюджету чи доповнення до нього, а як інструмент досягнення рівності між чоловіками і жінками через механізм фіскальної політики та публічного адміністрування. Тобто, якісного наповнення бюджету та цільового витрачання коштів. ООН запропонувала своє визначення гендерного підходу в державному управлінні, як процес оцінки будь-якого напряму державної політики, у тому числі законодавства, державних стратегій і програм в усіх сферах і на всіх рівнях з точки зору його впливу на жінок і чоловіків. Імплементація гендерного підходу у бюджетних процесах розпочалася з 2014 року.
До 2018 вже було внесено зміни до 25 нормативно-правових актів, форм статистичної та адміністративної звітності, нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузях, типових переліків бюджетних програм і результативних показників тощо. Триває робота пілотних міністерств над внесенням змін до 8 нормативно-правових актів. Міністерство фінансів України спільно із проектом ГОБ підготувало методичні рекомендації щодо інтеграції застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі. Ці рекомендації будуть застосовуватися головними розпорядниками бюджетних коштів та іншими учасниками бюджетного процесу для врахування гендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про втілення бюджетних програм.
У січні цього року на адресу облдержадміністрацій та КМДА надійшов наказ Мінфіну та рекомендаційний лист МВФ щодо апробації застосування даних рекомендацій на рівні головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.
Гендерний підхід до бюджетування в Україні грунтується на низці фактів, таких як: чоловіків на 8% менше, ніж жінок, вони живуть на 10 років менше, аніж жінки, серед сильної статі високий рівень захворюваності на туберкульоз (70%) ВІЛ-СНІД (60%) Понад 40% всіх нинішніх 16-річних юнаків не мають шансу дожити до пенсії внаслідок зменшення тривалості життя чоловіків. Понад 30% чоловіків ніколи не стануть батьками з причин низького рівня репродуктивного здоров`я, більше 90% із них не знають про існування лікаря-андролога. Смертність серед чоловіків працездатного віку (28 – 45 років) у 4 рази більша порівняно із жінками.
Понад 90% усіх ув’язнених — чоловіки. Тому коли ми говоримо про рівність прав і можливостей, то маємо на увазі врахування особливостей чоловіків і жінок, в яких різні потреби, переваги та інтереси. Та й загалом, країни, які враховують гендерні умови, демонструють зростання економіки. Серед них 11 країн на Американському континенті, 14 — в Африці, 20 — в Азії, 26 в Європі, є також Австралія та Океанія. Є серед них і 11 країн з пострадянського простору.
Як зазначила наприкінці зустрічі одна з її учасниць — голова Заболотської ОТГ на Львівщині Марія Дискант, тепер формування бюджету за гендерним принципом буде пріоритетним у громаді, щоб послуги, які стали можливими завдяки платникам податків, були однаково доступними для всіх жителів, незважаючи на стать, вік, фізіологічні особливості.
На зустрічі також аналізувалися методи наповнення бюджету: зокрема, на 10% можна наростити ВВП, якщо офіційно працевлаштувати непрацюючих жінок. Такі результати досліджень представила міжнародна організація Booz & Company. За її прогнозами, до 2020 року кількість жінок віком від 20 до 65 років, які не готові або не в змозі здійснити свій внесок в економічний розвиток власної країни, досягне 1 мільярда осіб.
Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами – Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Львівський ЦРМС