Фахівці департаменту освіти науки спільно із колегами Львівського обласного інституту післядипломної освіти сформували базу даних сайтів закладів загальної середньої освіти Львівщини та проаналізували їх на предмет виконання статті 30 Закону України про освіту щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.
Про це інформує прес-служба Львівської ОДА, пише Четверта студія.
За підсумками моніторингу та аналізу 751 школа має власний сайт, однак більшість закладів активнішими є у соцмережах.
«Більшість шкіл, серед тих, які мають сайти, використовують безкоштовні шаблони, відтак рівень заповнення цих сайтів рекламою надзвичайно високий. Окрім того, люди звикли до соцмереж, вони їм довіряють, тому значна частина шкіл більше скерована на активність у ФБ, ніж на сайтах», – розповів заступник директора з науково-педагогічної роботи Інституту післядипломної освіти Сергій Пазюк.
За словами Сергія Пазюка, аби привести інформаційні ресурси шкіл до єдиного зразка, варто розробити уніфікований шаблон для усіх закладів, за яким вони би могли подавати необхідну інформацію, як от: освітні програми, керівництво, правила поведінки здобувачів освіти, звіти про надходження коштів тощо.
Однак перш ніж, взятись до узагальнення форми подачі інформації, варто привести у відповідність технічну базу.
«Багато сайтів розміщені на іноземних серверах, відкриваються з використанням російської або англійської мови. Причина, вочевидь, у тому, що розробник сайту не отримував технічного завдання до нього. Тож, потрібно запропонувати перелік базових технічних вимог до сайтів закладів освіти. Недоцільно також використовувати домени com, адже це комерційні домени, існування яких живить реклама. А ще мусимо пам’ятати, що власники хостінгу повинні мати експертний висновок Державної служби спеціального зв’язку про захист інформаційних ресурсів», – наголосив заступник керівника відділу технічного нагляду та комп’ютерного забезпечення Мирон Пацай.
Результати моніторингу свідчать про низьку активність наповнення більшості сайтів у 2020 році.
«Сайти окремих ЗЗСО наповнені виключно фотоматеріалами, а на деяких після запровадження протиепідемічних заходів у березні минулого року не відображено жодної події з життя школи» , – проінформувала методист Інституту післядипломної педагогічної освіти Галина Занік, яка аналізувала змістову складову шкільних інформаційних ресурсів.
«До цифрової активності шкіл варто залучати дітей. Активні, творчі підлітки можуть брати участь в інформаційному наповненні сайтів, звісно під керівництвом педагогів. У кожній школі повинен бути фахівець, який відповідатиме за модерування сайту, однак цих людей також треба буде навчати», – акцентував заступник директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Роман Пастушенко.
Впродовж кількох тижнів Інститут післядипломної освіти має намір розробити навчальну програму, яка зараховуватиметься адміністраторам сайтів до годин підвищення кваліфікації.
«На Львівщині, на жаль, нема жодної школи, сайт якої можна поставити за приклад. Тому треба буде провести навчальний семінар для фахівців, які відповідатимуть за сайти, та познайомити їх з позитивним досвідом колег з інших областей. Очікуємо, що керівники шкіл уже найближчим часом визначать цих людей», – підсумував директор департаменту освіти і науки Олег Паска.
Наявність чи відсутність сайтів закладів освіти, їх відповідність вимогам закону та активність обов’язково враховуватиметься під час формування рейтингу районів і територіальних громад.