Міністр освіти пояснила, як працюватиме мовний закон для національних меншин

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, 62% випускників шкіл, які належать до угорської меншини, не склали ЗНО з української мови та літератури.

Серед представників румунської меншини таких 55%.

Щоб уникнути таких показників надалі, у мовній статті закону “Про освіту”, через яку тривалий час не вщухали суперечки, передбачено, що у садочках нацменшини мають навчатися своєю мовою поряд із державною.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич пояснила в інтерв’ю “Українській правді. Життя”, як це працюватиме.

“Це означає, що ми хочемо дати можливість починати вчити українську мову як державну вже з дошкілля”, – зазначає міністр.

Лілія Гриневич пояснює, що дошкільний вік дуже підходить для того, щоб починати засвоювати іншу мову, тобто державну.

За її словами, МОН ініціюватиме з 2019 року спеціальну субвенцію на місця з державного бюджету, яка підтримає вивчення української мови у дошкільних навчальних закладах меншин.

Поступово українська почне застосовуватися під час гри, щоб діти знайомилися з мовою.

“І якщо починати з дошкілля, то наприкінці початкової школи ми вже будемо мати той рівень української мови, з якого можна стартувати для вивчення окремих предметів у 5 класі”, –- вважає Лілія Гриневич.

При цьому в початкових класах від шкіл нацменшин не вимагатимуть викладати українською жодних предметів, окрім власне української мови й читання.

Але, за словами міністра, це можливо за ініціативою самих шкіл, оскільки, за новим законом “Про освіту”, школи мають більшу автономію у формуванні своїх навчальних планів.

За словами міністра, потрібно підняти рівень вивчення української мови у школах нацменшин, особливо румунської й угорської.

“І це великий виклик як щодо методик викладання для шкіл з цими мовами, так і для вчителів української мови, які там викладають”, – зазначає вона.

Друге питання пов’язано з підвищенням кваліфікації вчителів, які викладають мовою національної меншини, а тепер мають перейти або на двомовне навчання, або на викладання українською.

“Нам потрібно надрукувати відповідні підручники, відповідні двомовні словники. Все це потребує інвестицій і часу”, – говорить вона.

За словами Лілія Гриневич, потрібно буде підвищувати рівень володіння українською мовою кількох тисяч викладачів.

Однак вона наголошує, що це не має бути перешкодою для запровадження змін.

Ілюстрація: Центр інформації про права людини

Коментарі