Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич
За даними Українського центру оцінювання якості освіти, 62% випускників шкіл, які належать до угорської меншини, не склали ЗНО з української мови та літератури.
Серед представників румунської меншини таких 55%.
Щоб уникнути таких показників надалі, у мовній статті закону “Про освіту”, через яку тривалий час не вщухали суперечки, передбачено, що у садочках нацменшини мають навчатися своєю мовою поряд із державною.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич пояснила в інтерв’ю “Українській правді. Життя”, як це працюватиме.
“Це означає, що ми хочемо дати можливість починати вчити українську мову як державну вже з дошкілля”, – зазначає міністр.
Лілія Гриневич пояснює, що дошкільний вік дуже підходить для того, щоб починати засвоювати іншу мову, тобто державну.
За її словами, МОН ініціюватиме з 2019 року спеціальну субвенцію на місця з державного бюджету, яка підтримає вивчення української мови у дошкільних навчальних закладах меншин.
Поступово українська почне застосовуватися під час гри, щоб діти знайомилися з мовою.
“І якщо починати з дошкілля, то наприкінці початкової школи ми вже будемо мати той рівень української мови, з якого можна стартувати для вивчення окремих предметів у 5 класі”, –- вважає Лілія Гриневич.
При цьому в початкових класах від шкіл нацменшин не вимагатимуть викладати українською жодних предметів, окрім власне української мови й читання.
Але, за словами міністра, це можливо за ініціативою самих шкіл, оскільки, за новим законом “Про освіту”, школи мають більшу автономію у формуванні своїх навчальних планів.
За словами міністра, потрібно підняти рівень вивчення української мови у школах нацменшин, особливо румунської й угорської.
“І це великий виклик як щодо методик викладання для шкіл з цими мовами, так і для вчителів української мови, які там викладають”, – зазначає вона.
Друге питання пов’язано з підвищенням кваліфікації вчителів, які викладають мовою національної меншини, а тепер мають перейти або на двомовне навчання, або на викладання українською.
“Нам потрібно надрукувати відповідні підручники, відповідні двомовні словники. Все це потребує інвестицій і часу”, – говорить вона.
За словами Лілія Гриневич, потрібно буде підвищувати рівень володіння українською мовою кількох тисяч викладачів.
Однак вона наголошує, що це не має бути перешкодою для запровадження змін.
Ілюстрація: Центр інформації про права людини