Фото: drive.google.com
Понад 60 % відпочивальників, які обрали Трускавець з-поміж інших курортів, інформацію про місто отримали від друзів або родичів. Телебачення, Інтернет-ресурси й соцмережі за кількістю охоплення аудиторії становлять лише 2-4%, а канали YouTube, Telegram, блогери взагалі не задіяні.
Як пише “Четверта студія” з посиланням на “Джерела Трускавця”, такими є висновки соціологічного дослідження «Туристична привабливість Трускавця», яке провела компанія STT CONTent у вересні цього року на замовлення міськради.
Аналітики компанії, проаналізувавши джерела, з яких відпочивальники отримали інформацію про Трускавець, дійшли висновку про серйозні прогалини у рекламі міста-курорту! Медіакампанія та промоція Трускавця як рекреаційно-оздоровчої зони – відсутні!
Що ж виходить? Управління розвитку міста, яке очолює Наталія Скибак, щороку напрацьовує програми, під них виділяються кошти з бюджету, а результату – нуль. Нагадаємо, у 2018 році на заходи, які мали б сприяти популяризації Трускавця як курорту, було профінансовано понад 1, 5 млн, цього ж року заплановано витратити понад 2,5 млн грн міської скарбнички!А Трускавець у медійному просторі є такою собі Terra Incognita? Це в черговий раз підтверджує тезу про відсутність фахового підходу міської ради у питаннях промоції.
– Щоб оправдати свою «успішну» діяльність щодо промоції курорту мерія маніпулює статистичними даними про кількість відпочивальників, які відвідали Трускавець, – говорить Юрій Яворський, депутат Трускавецької міської ради.
– Цифри, які містяться у згаданому соцопитуванні, м’яко кажучи, недостовірні. Коли я обіймав посаду заступника міського голови з розвитку курорту, то дані щодо заповнюваності санаторно-оздоровчих закладів моніторив планово-інвестиційний відділ, за підсумками року формувався звіт про показники діяльності міста. Цифри оприлюднювалися на офіційному сайті міськради й досі зберігаються на моїй електронній пошті.
За інформацією, яку надав Юрій Яворський, динаміка туристичних потоків у 2010 – 2014 роках виглядає наступним чином:
Як бачимо, піком відвідуваності Трускавця став 2013 рік, тоді було зафіксовано 221,2 тис відпочивальників. У 2014 відбувся спад через революційні події у державі, російську агресію в Криму й на Сході України. Проте все ж вдалося втримати позиції – у Трускавці оздоровилося 187, 1 тис осіб.
А у соціологічному опитуванні міська рада вказує ось таку, переписану під свої «успіхи», статистику. Тут зменшено відвідуваність за період 2010-2014 років, відповідно начебто є ріст туристичних потоків. У 2018 зазначено 181 тис осіб. Тобто менше, аніж було навіть у неспокійному 2014 році. А днями трускавецький мер Андрій Кульчинський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив: 2018 рік був рекордним за останні десять років за кількістю відпочивальників». Але це ж не відповідає дійсності!
– Я не розумію причини таких речей, дуже шкода, що люди хочуть продемонструвати свій «успіх» за рахунок применшення досягнень попередників. Це шлях у нікуди, – переконаний Юрій Яворський.
Як відомо, управління розвитку курорту у міській раді було створене у 2010 році, Юрій Михайлович обіймав посаду заступника міського голови з цього напрямку, управління очолювала Тетяна Гергель.
Діяльність розпочали, як кажуть, з чистого аркушу, набуваючи досвід. Стартували зі SWOT-аналізу, аби визначити, якими є слабкі і сильні сторони Трускавця, зрозуміти основний сегмент й інструменти, котрі потрібно застосовувати для досягнення мети.
У 2011 році розробили і почали втілювати програму промоції Трускавця, у 2012 році отримали перший реальний результат, у 2013 – продовжилось зростання відпочивальників. Динаміка була неймовірна – навіть у складному для держави 2014 році отримали кращий результат, аніж у 2018 році, яким так вихваляється трускавецький мер.
На той час слабкою стороною Трускавця було те, що взагалі не велася централізована рекламна кампанія курорту. Санаторії виїжджали окремо, поняття «курорт Трускавець» на туристичних виставках не фігурувало.
Як розповів Юрій Яворський, об’єднуючим чинником виступила міська рада, непросто було переконати керівників й власників санаторно-курортних закладів в необхідності спільних дій. Бо всі вважали один одного конкурентами, не розуміючи, що головне завдання – забезпечити потік відпочивальників на курорт.
Перший раз виїхали разом в лютому 2013 року на міжнародну виставку MITT «Подорожі та туризм» у Москві. На той час це була надзвичайно престижна туристична виставка – Трускавець мав сучасний стенд площею 40 мкв, спільно виступили 10 санаторіїв. Люди відчули результат – отримали перше місце серед майже 200 учасників у номінації «Краще представлення туристичного напрямку».
У ті часи міський бюджет був у рази менший – для діяльності управління розвитку курорту виділялося щороку 300 тис грн, до того ж казначейство постійно блокувало оплати – була така практика «сприяння» співпраці з органами місцевого самоврядування. Однак управління активно працювало з телевізійниками – на «24 каналі» демонструвався рекламний ролик про Трускавець, у місті знімали такі програми як «Хата на тата», «Сніданок з 1+1».
Коли у 2014 році до Трускавця почав курсувати Інтерсіті+ Дарниця-Трускавець-Дарниця, а цьому передував рік діяльності міського голови Руслана Козира, який вів перемовини з «Укрзалізницею», міська рада заключила угоду, у якій передбачила безкоштовне розміщення рекламної продукції про Трускавець у всіх потягах Інтерсіті. У такий спосіб була зроблена ставка на цільову аудиторію відпочивальників – середній клас українців.
SWOT-аналіз також показав, що основна вікова категорія відпочивальників 45+. «Постало завдання – омолодити аудиторію, щоб зробити резерв на майбутнє. – розповідає Юрій Яворський. – Почали організовувати фестивалі, спортивні заходи – запросили відомих спортсменів, таких, як, скажімо, Василь Вірастюк, тобто вирішили перейняти досвід європейських курортів, коли невеличкі міста стають відомими завдяки престижним заходам, які тут відбуваються».
За ініціативи міського голови Руслана Козира була напрацьована концепція пішохідного центру Трускавця, вулицю Шевченка реконструювали. Це також робилося з думкою про молоді родини, які прибувши на відпочинок, мали б можливість насолоджуватися прогулянками з дітьми.
Фактично Трускавець для Польщі також відкрили у ці роки, представники управління разом з санаторними закладами почали відвідувати заходи у сусідній країні. Спочатку, коли приїжджали, доводилося довго пояснювати, що то за курорттакий Трускавець. А 2015 році про місто поляки вже знали і тому почали їхали до нас. Правильність вибраної стратегії промоції в сусідній державі підтверджує велика кількість польських туристів на нашому курорті сьогодні.
Управління розвитку курорту працювало потужно, швидко реагуючи на запити туристів, переймаючи закордонний досвід у цій сфері. Так вирішено було відкрити інформаційний центр, така практика є звичної для європейських міст. Це було комунальне підприємство, яке мало більше можливостей щодо укладання угод, аніж управління міської ради. Тому вдалося напряму підписано договір з лондонським офісом авіакомпанії Wizz Air щодо розповсюдження рекламної продукції у літаках цієї компанії.
Також вперше Трускавець запустив туристичний портал – для цього спочатку міська рада зареєстрували торгову марку «Трускавець» аби отримати право на домен ua. Таку адресу Google краще сприймає, згодом за пошуком Трускавець – портал з’являвся першим на сторінці. Тут було максимум інформації про місто, «Нафтусю», лікувальні фактори, можливості санаторно-оздоровчих закладів, відпочинково-розважальну інфраструктуру.
Сайт був достатньо успішний, шкода, що його поховали за цієї каденції. Як і практично усі здобутки попередників у цій сфері.
– Нинішню рекламну діяльність управління я б назвав «специфічною» – жартує Юрій Яворський. – Трускавця немає у медійному просторі. Тому й такий невтішний результат проведеного соціологічного дослідження – до Трускавця в основному приїжджають люди зрілого віку, 66% туристів переступили 50-річний поріг.
Як мала б вибудовуватися нині діяльність, спрямована на промоцію міста?
– Знову ж таки треба починати зі SWOT-аналізу, бо це визначає стартову позицію, соціологічного дослідження недостатньо, яке замовила міськрада недостатньо. Треба розуміти і поставити перед собою мету, визначивши цільові аудиторії. І треба розуміти за рахунок яких інструментів їх можна розширити. Інструменти – це Інтернет, телебачення, соціальні мережі, туристичний портал, зручна логістика.
Наразі ж все, на що спромоглася міська влада – маніпулювання статистичними даними і постійне рапортування про небачений досі успіх,- пишуть “Джерела Трускавця”.