Новини

Манеж львівського іподрому потопає у болоті (ФОТО)

Львівський іподром вражає занедбаністю. Хоча тут тренуються діти й професійні спортсмени, пише “Четверта студія” з посиланням на “Високий Замок”.

Запит «Де у Львові покататись на конях?» — один із найпопулярніших у мережі, особливо влітку. Пошу­кова система видає з десяток варіантів, більшість з яких приведуть вас на територію Львівського іподро­му. За пів години катання верхи доведеться викласти щонайменше 250 гривень. Якщо ж не просто хочете покататись, а записати дитину на заняття, то до­ведеться викласти щонайменше 1200 гривень на місяць (за чотири заняття). За винятком хіба ДЮСШ «Буревісник», де заняття з кінного спорту безкоштов­ні. Утім, навіть ті діти, за заняття яких батьки платять кругленьку суму, займаються у жахливих умовах.

Доказ цього — фото, які оприлюднила у со­цмережі Христина Іжик. На них не просто бо­лото, а велетенські калюжі, поламані лавки, обшарпа­ні стійла… «Це фото діючого тренувального центру, де за­ймається купа дітей, спортс­менів, початківців і профі, — написала Христина Іжик на своїй сторінці у мережі. — І всі вони місять болото, бо аль­тернативи немає. Дивовиж­но, що наш іподром давно вже не державний, а приват­ний. Тому навіть не напишеш про зрадоньку».

У коментарі «ВЗ» Хрис­тина розповіла, що раніше її дитина займалася кінним спортом на СКА, але те­пер їх перевели на іподром. «Львівський іподром має дуже зручне розташування, там є не лише відкритий, а й закритий манеж, тож можна займатись у будь-яку пого­ду, є тренувальне поле, поле для конкуру, — каже Хрис­тина. — Тобто база дуже хо­роша. Але така занедбана! Розумію, під час карантину змагання не проводились, але ж у такому жахливому стані він не через те, що кіль­ка місяців не працював. Лав­ки поламані, кривий іржавий паркан, стійла темні. Кінний спорт — це недешеве задо­волення. Тож можна бодай частково привести іподром до ладу. Усі коні, які є на іпо­дромі, — у приватній влас­ності. Тобто за їх утримання платять. За те, щоб дитина займалась, теж платять. Ми їздили на змагання у київ­ський клуб Equides Club. Там усе на найвищому рівні. Ден­ники (стійла) чисті, є трену­вальне поле, поле для висту­пів, готель. Так, це приватна власність. Але, як виявилось, Львівський іподром також у приватній власності. Будь-який об’єкт можна довес­ти до банкрутства, якщо всі кошти, які надходять, не використовувати за при­значенням. Візьміть нор­мального управлінця, який відкриє платні секції, але не за всі гроші, щоб багато ді­тей могли займатись. Зре­штою, можна ж різні заняття з кіньми проводити, не лише спортивні тренування».

До речі, Львівський іпо­дром наймолодший в Укра­їні. Його відкрили лише 1977 року (до цього іподром у Львові був на території, яку потім віддали автобусному заводу). Він єдиний мав ска­кову доріжку (найближчий іподром з такою доріжкою — в Австрії), тож сюди приво­зили на тренування коней з усього СРСР…

Кореспондент «ВЗ» на­магалась зв’язатися з керів­ництвом іподрому, але мені повідомили телефоном, що іподром… закритий. Причо­му не працює не від початку карантину, а уже давно. Пра­цюють лише кінно-спортив­ні клуби, які є на території. За даними YouControl, Львів­ський іподром зареєстрова­ний як ПрАТ, тобто приватне акціонерне товариство, кін­цевим бенефіціаром якого є Роман Височанський. За­реєстрували підприємство 2007 року. Тобто якраз тоді, коли працівники іподрому влаштовували пікети під Ра­тушею, аби іподром не пере­давали з державноївласнос­ті у комунальну.

Щодо нинішнього ста­ну іподрому, то тут усе зале­жить від клубу. «Кожен клуб сам відповідає за стан по­криття на манежі, — розпо­віли „ВЗ“ у КСК „Вікторія“. — Наприклад, ми за своїм манежем доглядаємо самі. Так само і зі стійлами. Якщо у мене є там дві пари коней, то мені не складно взяти вап­на і побілити там чи поми­ти вікна. Усі коні приватні. Є спортсмени, які мають влас­них коней для занять, є коні, які належать клубам. Тоб­то усі вони мають власни­ків і, звичайно, усі власни­ки по-різному доглядають за кіньми. Зрештою, є клу­би, які тренують спортсме­нів і коней для участі у зма­ганнях, а є такі, які просто заробляють на кінних прогу­лянках. Щодо стаєнь, то я би не сказала, що вони дуже за­недбані. Принаймні не ті, де тримають коней. У части­ні приміщень розпочали ре­конструкцію, але призупи­нили. Мені важко сказати, чому. Можливо, через брак фінансування. Адже рекон­струкція такого об’єкта — це не кілька тисяч гривень».

Голова Федерації кін­ного спорту Львівщи­ни Віктор Доскічпереко­наний: головна проблема у тому, що в Україні став­ки на скачках прирівняли до азартних ігор. Відповідно, з 2009 року скачки забороне­ні. А саме тоталізатор прива­блює тисячі уболівальників на скачки, а й приносить ко­лосальні прибутки організа­торам. «Іподром призначе­ний насамперед для скачок. Якщо не проводяться скач­ки, не може бути прибутко­вим. Скеровувати його під інший бізнес — неправильно, — каже Віктор Доскіч. — За­галом можна організовува­ти скачки і без тоталізатора, і глядачі би все одно були, хоч, може, і не так багато. Але для цього треба не лише оновити інфраструктуру. Потрібно, аби було велике поголів’я коней. Адже якщо кінні перегони проводи­ти щотижня чи щодва тижні, тварини виснажуються. Тоб­то коней має бути достатньо, аби у скачках не брали участі одні й ті самі».

Є ще одна проблема. Львівський іподром чи не єдиний в Україні, де трену­ють коней верхових порід. А більшість конезаводів, які розводять таких коней, розташовані у Донецькій та Луганській областях (ймо­вірно, саме цим поясню­ють інтерес до іподрому з боку представників Пар­тіїрегіонів за часів Віктора Януковича). Однак із почат­ком війни на сході доста­вити скакуна з Донецька до Львова стало проблематич­но… Відтак на Львівському іподромі, стайні якого були розраховані на утримання до чотирьох сотень коней, нині «проживають» лише кількадесят тварин. Багато з них вже «у віці» і для пере­гонів не придатні.

Тим часом працівники іподрому бояться, що його спеціально доводять до «точки неповернення», адже це дуже ласий шматок зем­лі. Свого часу у міській раді навіть була ідея зробити до­рогу на «Арену Львів» на­впростець — через іподром. Хоча сам іподром через це став би непридатним для тренувань.

Фото: Христина Іжик.
Фото: Христина Іжик.

Коментарі

Кенцало Юра

Share
Published by
Кенцало Юра

Recent Posts

У Львові пʼять років не ремонтували аварійний міст

Ні депутати Львівської міської ради, ні чиновники Садового не піднімали це питання

13 години тому

Зимноводівська громада попрощалася із захисником

Не існує вищої цінності, ніж захист Батьківщини та свого народу

15 години тому