Львівські медики транспортували важкохворого чоловіка зі Стамбула до рідного Дніпра (ФОТО)

Пацієнт, якому сучасна медицина уже не могла зарадити, понад усе прагнув повернутись на Батьківщину, тому львівські медики допомогли йому та транспортували до рідного Дніпра.

Про це у facebook повідомляє Перше медичне об’єднання Львова, передає Четверта студія.

“Життя 61-річного пана Ігора з Дніпра на до та після розділилось у вересні. Тоді, після обстеження, він почув діагноз: рак легень четвертої стадії. У надії знайти лікування за кордоном, разом із дружиною він їде автобусом до Туреччини. Однак там за лічені дні стан чоловіка стрімко погіршується. Турецькі спеціалісти кажуть: безсилі. Дружина шукає змогу повернутись із чоловіком додому. Але пацієнта у такому важкому стані не бере на борт жоден перевізник чи авіакомпанія”, – розповідають історію чоловіка львівські медики.

У відчаї жінка зателефонувала до Першого медоб’єднання Львова, спеціалісти погодилися на поїздку реанімобілем. Однак спочатку медикам потрібно було підготувати усі необхідні матеріали та обладнання:медикаменти, кисневі балони, монітори контролю життєво важливих функцій, дефібрилятор, апарат штучної вентиляції легень та інше анестезіологічне забезпечення. За планом, одна медична команда мала доправити хворого з Туреччини до Чернівців, інша – повезти у Дніпро.

“У палаті стамбульської лікарні пан Ігор зустрів наших медиків зі сльозами в очах. Розчулився, як почув українську мову…”, – згадують лікарі.

Весь шлях до Чернівців, а згодом – із Чернівців до Дніпра, медики моніторували життєві функції, виконували оксигенотерапію, відстежували тиск та сатурацію, проводили кардіографію та інфузійну терапію. Самостійно їсти пацієнт уже не міг, тож його годували парентерально – тобто, вводили спеціальні високопоживні харчові суміші довенно.

“Ми зробили все можливе і неможливе, аби пацієнт повернувся додому і в останньому часі свого життя був з близькими людьми”, – додав анестезіолог Лариса Савкевич.

Доїхавши до рідного міста, пригадують наші спеціалісти, пан Ігор нарешті усміхнувся.

Коментарі