Медики у львівських лікарнях міцно тримають свій фронт. Щодня вони лікують і рятують життя українців, які внаслідок ворожих обстрілів зазнають поранень і травм.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.
Зокрема, до Першого медичного об’єднання міста потрапляє багато цивільних людей зі східних та центральних регіонів України, де зараз тривають активні бойові дії. Лікарі докладають всіх зусиль, аби допомогти і врятувати життя.
Їхню автівку обстріляли під Гостомелем. Із шести пасажирів вдалося вижити лише трьом: пані Лесі та двом діткам. У неї – вогнепальне поранення кисті руки, у 10-місячної Кіри – три осколки у ніжці.
«Люблю тебе. По нас стріляють… » – останнє, що встигла сказати дружина коханому Артему телефоном. За кілька годин до того чоловік посадив Лесю та крихітну донечку в авто з друзями у Демидові на Київщині, аби вони врятувалися. Сам залишився допомагати з евакуацією місцевих. Далі зв’язок обірвався…
Троє друзів загинули на місці. Пані Леся ледь встигла вибратися з палаючої автівки і дістати звідти свою малечу та 3-річного сина подруги. У Кіри було три металеві уламки у стопі, у самої пані Лесі – розтрощена кисть руки, хлопчик не постраждав.
Жінку з дітьми прихистила сім’я із сусідньої Гаврилівки. Під звуки сирен вони просиділи всю ніч у підвалі, а зранку рятувальники забрали їх у Бородянку, де жінці та дівчинці надали першу медичну допомогу.
Через десять днів після обстрілу жінка з дітьми приїхала до Львова і звернулася за допомогою у Перше медоб’єднання Львова. У дитячій лікарні Кіра проходить інтенсивне антибактеріальне лікування, протизапальну терапію, їй обробляють рани. Медики з радістю констатують: уламки не загрожують життю дитини і не завдадуть шкоди руху стопи і росту дитини у майбутньому.
Тим часом у 8-мій лікарні медоб’єднання лікарі роблять все можливе, аби зберегти функцію кисті жінки: усі кістки кисті в неї розтрощені. Спеціалісти мікрохірургії кисті фактично складають заново пальці матері. Попереду – ще низка оперативних втручань для відновлення функцій руки. Та головне – усі живі і в безпеці. А ще у Львові пані Леся з донечкою нарешті зустрілися з Артемом. Після пережитого чоловік дякує Богові за те, що зберіг найрідніших для нього людей, і не може пояснити собі, навіщо росіяни стріляли у мирних людей.
Жінка мешкала зі своєю родиною на окраїні міста у приватному будинку. Під час авіанальоту бомба влучила в їх будинок. Вона була в бомбосховищі, а чоловік і її батьки намагалися туди спуститися. На жаль, вся її рідня загинула, а її саму засипало уламками. Жінку шість годин під обстрілами відкопували сусіди, у пані Олі була розтрощена права нога і зламана ліва. Десять днів вона переховувалася у вцілілих будинках без медичного огляду і допомоги, рідних вона навіть не змогла поховати – вони лишилися під завалами. Вона всілякими шляхами вибиралася із Маріуполя – три дні добиралася до Львова. Тут її прооперували, і зараз надають всю потрібну медичну допомогу.
Пані Олена теж з Маріуполя, але три тижні тому вона поїхала у Волноваху доглядати родичку. І саме там вона отримала двостороннє поранення передпліччя. Її зачепило осколком. Жінку терміново вивезли до Львова і тут прооперували та врятували руку. Але жінка втратила контакт із рідними, які залишилися в Маріуполі, не може знайти онуків і дітей, адже втратила всі контакти та телефони. Але вже завтра лікарі її виписують з лікарні, надавши всю потрібну допомогу.