Львівська обласна рада у вівторок, 27 серпня, ухвалила заяву щодо вбивства Ірини Фаріон.
Про це пише Четверта студія з посиланням на пресслужбу Львівської обласної ради.
«У м. Львові, біля власного помешкання, удень 19 липня 2024 року, підступно вбили Ірину Фаріон – професора, доктора філологічних наук, народного депутата України VII скликання, депутата Львівської обласної ради V-VI скликань, відому інтелектуально-просвітницьку та суспільно-політичну діячку й палку поборницю української мови.
Ірина Фаріон була символом боротьби за українську мову та нашу ідентичність. Справа її життя – становлення української мови й культури в нашому суспільстві, повернення величних постатей в українську історію та боротьба із змосковщенням у всіх його проявах. Окрім москви, зацікавленими в її знищенні в період російсько-української війни були й представники п’ятої колони – проросійські сили всередині нашої держави. Нема сумніву – це розправа за її національні погляди, за активну українозахисну діяльність, за безкомпромісність у питанні збереження, розвитку та утвердження рідної мови.
Це був не просто постріл у скроню Ірини Фаріон – ворог продемонстрував нам, як він може змусити мовчати українців, яких не спроможний підкорити й усмирити. Це – зухвалий злочин проти українців й української Держави.
Убивство та похорон, який переріс у велелюдну маніфестацію, мали би спам’ятати українців, насамперед тих, які досі керуються надиктованою із московії тезою «какая разніца», та спонукати суспільство зрозуміти: українська мова, українська історія, українська культура об’єднують Націю, а не роз’єднують. Як скандувала багатотисячна процесія на прощанні з Іриною Фаріон, «Мова має значення!». Це, на жаль, добре розуміє ворог, який століттями намагається знищити засадничо-світоглядні принципи нашого державотворення. Тож насправді захисту потребує мова, а не «права російськомовних», які є інструментом російської окупації та продовження війни.
Перед фізичним знищенням Ірини Фаріон було розгорнуто широку публічну кампанію з дискредитації її образу. Її цькували, звільняли з роботи в університеті та порушували кримінальні провадження. У рамках останніх пані Ірину постійно викликали на допити, стежили за нею та прослуховували телефонні дзвінки. Дивно, що ці особи не помітили підготовки до її вбивства і не змогли цьому запобігти.
Очевидно, що в Україні діє ціла низка груп, які контролюються росією та здійснюють антиукраїнську підривну діяльність. Такі агенти донині вільно почувають себе в нашій державі: вони захищають російську церкву, вимагають особливого статусу для російської мови та проштовхують проросійські наративи.
Тривала підготовка, кількаденне стеження та, власне, убивство Ірини Фаріон свідчать про те, що до злочину є причетним ланцюжок спільників: замовник, організатори та поплічники, які допомагали вбивцеві в підготовці. Тому важливо, аби всі ці особи були встановлені, затримані та притягнуті до відповідальності перед законом.
Саме тому Львівська обласна рада, як, власне, й українське суспільство закликає правоохоронні органи знайти ВСІХ осіб, причетних до вбивства Ірини Фаріон.
Ми звертаємося до українського суспільства та органів центральної влади зробити правильні висновки.
Вимагаємо дати оцінку діям тих, хто влаштував цькування світлої пам’яті Ірини Фаріон за її україноцентричну позицію, хто незаконно звільнив її з роботи, здійснював моральний тиск та приниження фаховості науковця, змусив захищати честь і гідність у судах. Зокрема, вимагаємо звільнення ректора Національного університету «Львівська політехніка» Юрія Бобала, Міністра освіти і науки України Оксена Лісового.
З огляду на те, що багаторічна наукова, просвітницька, педагогічна, політична діяльність Ірини Фаріон була спрямована на укріплення статусу державної мови та самої державності України, вимагаємо – присвоїти Ірині Фаріон звання Герой України (посмертно).
Водночас заявляємо про те, що п’ята колона може не сподіватися на те, що з убивством Ірини Фаріон їй вдасться повернути свої антиукраїнські позиції. Суспільство не дозволить утискати українську мову, ухвалити норми, аналогічні закону Колісніченка-Ківалова, чи дозволити й надалі провадити підривну діяльність під виглядом російської церкви в Україні.
Ми закликаємо розширювати і всіляко захищати державний статус української мови.
Пам’ятаймо повсякчас:
Мова – це національний кордон!
Мова – це зброя!
Мова формує українську націю, а нація – Державу!», – йдеться в тексті заяви.