Фото: ТСН
Коронавірусна інфекція продовжує поширюватися Львівською областю високими темпами. Львівщина перетворюється на епіцентр пандемії в Україні. 25 червня область обігнала усі регіони за кількістю хворих на COVID-19. Станом на сьогодні, 3 липня, у Львові та на Львівщині уже 5882 підтверджені випадки інфікування. Від початку пандемії 873 мешканці Львівської області успішно здолали коронавірус, 157 інфікованих, на жаль, померли.
Як пише «Четверта студія», чому Львівщина очолила антирейтинг захворюваності на коронавірус, які лікарні готові приймати недужих та як вберегтись від COVID-19 – про це розповів ТСН.ua заступник директора Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Ігор Берник.
Пане Ігоре, ви безпосередньо працюєте із хворими на COVID-19 від початку пандемії. Як змінилася ситуація? Чи забезпечена лікарня на сьогодні усім необхідним?
– На початку карантину у нас був певний запас індивідуальних засобів захисту. Антибіотики, засоби дезінфекції, антисептики, інфузійні розчини, трохи комбінезонів. Реанімаційне відділення мало апарати ШВЛ. Утім, фірми, з якими уклали угоди про закупівлю цих засобів, не дотримувалися умов. Зокрема, підвищували ціни. Тому ми повідомили волонтерів, підприємців про наші потреби у засобах індивідуального захисту. І вони все купили за готівку без посередників. Наразі ми забезпечені усім необхідним. Десь на 90%.
Фото: лікар-інфекціоніст Ігор Берник
ЧОМУ ЛЬВІВЩИНА?
У Львові та області щодня фіксуються сотні нових випадків коронавірусної інфекції. Минулого тижня навіть був поставлений антирекорд – 240 нових хворих. З чим це може бути пов’язано?
– Від початку карантину ми всі дотримувались вимог чіткого обмеження, люди не виходили з дому без поважної причини, відповідно рівень захворюваності і наповненості лікарень був низьким. Менше було тяжких пацієнтів і летальних випадків. В подальшому, з послабленням карантину, 11 травня, наша область увійшла у нього без суттєвого зниження рівня захворюваності. Цей рівень тримався певний час, і більшість населення, мабуть, сприйняло це послаблення, як цілковиту відсутність карантину. Люди перестали використовувати засоби індивідуального захисту, тобто маски, дотримуватися дистанції та почали займатися іншими речами, які спричинюють поширення захворюваності. Хворі, або легкохворі почали виходити з домівок і перебували в місцях масового скупчення людей.
Окрім цього, у Львові були люди, які ходили по лікарнях, знімали відео про те, що ситуація з коронавірусом перебільшена, що це все штучно зроблено, а медзаклади не заповненні хворими. Цю інформацію вони поширювали у маси, і люди повірили. У нас чимале населення в області, тому не завжди знайдуться ті, чиї знайомі чи близькі інфікувались коронавірусом. А коли це вже особисто торкнетеся їх, то люди починають вірити, ходити на обстеження і лікуватись.
На Вашу думку, чому саме Львівщина стала епіцентром коронавірусу в Україні?
– Після 11 травня в області з’явилась більша доступність до тестів. Порівняно з іншими регіонами у нас ситуація з цим краща. Якщо до цього ми могли протестувати 300 людей, то зараз – 1000. І якщо раніше на результати ПЛР-тесту потрібно було чекати по 2-3 тижні, то сьогодні вони приходять значно швидше. Тому показники збільшились.
ПРО ЛІКАРНІ
Якщо кількість хворих збільшуватиметься, які лікарні ще будуть готовими прийняти хворих?
– Зараз в області на стаціонарі перебувають 1000 хворих. Щодо нашої лікарні, то станом на сьогодні у нас є 116 пацієнтів з підтвердженим діагнозом Covid-19, серед яких 30 – медичні працівники. Ще 60 з підозрою на Covid-19, з них двоє – медики. Стан хворих у відділеннях тяжкий, їм надається медична допомога. У відділенні інтенсивної терапії маємо 6 хворих. На ШВЛ перебуває 2 пацієнтів у дуже тяжкому стані, з ускладненнями основного захворювання та супутніми хворобами. Хворим проводиться комплекс діагностичних та лікувальних заходів.
Днями приймати пацієнтів із COVID-19 почала Львівська клінічна лікарня швидкої допомоги. У медзакладі для таких хворих передбачено 300 місць.
Ще декілька лікарень на Львівщині будуть приймати хворих з коронавірусом, до них входять:
Львівська обласна клінічна лікарня
4-та міська клінічна лікарня
5-та міська клінічна лікарня
У районах це:
Пустомитівська центральна районна лікарня;
Жовківська центральна районна лікарня;
Золочівська центральна районна лікарня;
Червоноградська міська лікарня;
Дрогобицька міська лікарня;
Самбірська центральна районна лікарня;
Стрийська центральна районна лікарня;
Буська центральна районна лікарня;
Новояворівська міська лікарня.
ПРО COVID-19
Деякі епідеміологи кажуть, що COVID-19 втрачає свою силу, стає менш агресивним. Чи так це?
– Відповідних досліджень ще немає. І сказати, що COVID-19 втрачає свою силу, не можу. З огляду на досвід, можу сказати, що наразі ми маємо багато важких хворих, у яких перебіг захворювання є дуже складним, агресивним.
Чому деякі переносять вірус легко, навіть без симптомів, а деякі важко? Раніше була інформація від європейських вчених, що на це може впливати група крові. Чи так це? Можливо щось інше?
– Вірус є малодослідженим. Про те, що група крові може на це впливати, я не знаю. Багато ще залежить від ступеня інфікування і міцності імунітету кожного зокрема.
Якщо раніше пацієнти були молодшого віку, у них було менше супутніх захворювань і вони переносили цю хворобу в легших стадіях, то теперішні наші пацієнти, а це практично 75%, це люди, яким за 50 років. У нас є хворі, яким і за 90. У таких пацієнтів зазвичай лікування тривай довше через вік і наявність супутніх захворювань. На жаль, за останні тижні у нас в області побільшало смертей.
З Вашого досвіду, де і як люди найчастіше інфікуються коронавірусом?
– Інфікуватись можна будь-де. Найчастіше у громадських місцях. Не завжди наші інфіковані пацієнти розповідають, де могли заразитись. Ніхто не любить розказувати про свої грішки. Хоч знають.
Раніше були сподівання, що з приходом спеки COVID-19 втратить свою силу. Але, як бачимо зі статистики, цього не сталося. Чи впливають взагалі на коронавірус погодні умови?
– Так, раніше про це говорилось. Але як з’ясувалось, це – неправда. На коронавірус погодні умови не впливають.
Фото: лікар-інфекціоніст Ігор Берник
ЯКЩО ЗАПІДОЗРИЛИ У СЕБЕ COVID-19
Що потрібно робити, якщо людина запідозрила у себе коронавірус?
– Передовсім потрібно звернутись до свого сімейного лікаря, який проконсультує. Якщо стан погіршився, тоді викликати “швидку”.
Чи існує якась профілактика коронавірусу? Наприклад, в Мережі можна побачити поради полоскати рот соленою водою та промивати ніс?
– Загалом як такої профілактики немає. Передовсім потрібно дотримуватись заходів індивідуального захисту. Також можна зміцнювати імунітет, це ніколи не завадить. Чим міцніший імунітет, тим краща боротьба з COVID-19.
Як відрізнити коронавірус від ГРВІ та грипу?
– Коронавірусна інфекція, як і будь-які інші інфекційні захворювання, мають схожі симптоми. Якщо говорити про COVID-19, то він інфікує легені. Симптоми починаються з підвищення температури тіла, що супроводжується сухим кашлем, який може призвести до проблем з диханням. Ще одним симптомом коронавірусу є ускладнене дихання, стискання в грудях. Також біль у горлі, головний біль, може бути і діарея. Симптоми починають з’являтися через п’ять днів, однак у деяких людей вони можуть проявитися набагато пізніше.
УСКЛАДНЕННЯ ВІД COVID-19
Чи виникали якісь укладення у ваших пацієнтів, які вже одужали від коронавірусу?
– Це питання ще вивчається, оскільки вірус новий. Звичайно, чим важчий перебіг захворювання, тим більше ураження, наприклад легеневої системи, чи нирок, тим ймовірніше, що у подальшому будуть ускладнення. Зі сторони дихальної системи такі ускладнення, як фіброз. Так само збоку інших органів. Чим більше уражається, чим важча форма, тим ймовірніше, що будуть ускладнення. Але які саме це ускладнення, будуть вони чи ні, в якій ступені, це питання потребує подальшого вивчення.
Чи були серед ваших пацієнтів повторні випадки зараження коронавірусом?
– У нас немає інформації про на наших пацієнтів після виписки. Але повторно до нас ніхто не звертався.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що рівень смертності від коронавірусу в Україні складає 2,6%, що є одним із найнижчих показників у Європі. Наприклад, у Франції ця цифра сягає 18%. З чим це пов’язано?
– На початку пандемії ми вже бачили ситуацію, яка була за кордоном. Дивились на їхній досвід. І у перші місяці карантину нам вдалось зробити те, що якраз не допустило великої кількості заражень, таких великих кількостей надходжень і важких хворих. Цього ми уникнули.
Фото: лікар-інфекціоніст Ігор Берник та міністр охорони здоров’я Максим Степанов
КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ПАНДЕМІЯ
Коли, на Вашу думку, закінчиться пандемія і можна буде повернутися до нормального життя, без карантинних обмежень?
– Зараз про це складно говорити з огляду на ситуацію, адже маємо багато важкохворих, і щодня тести виявляють нових інфікованих… Але рано чи пізно знімуть обмеження, а до того часу ми повинні робити все, що залежить від нас самих. Люди мають дотримуватись усіх санітарно-гігієнічних правил. Це допоможе захворюваності йти на спад.
У кінці 2019 року в Києві, розповідають лікарі, фіксували велику кількість вірусних пневмоній. Чи було таке у Львові? Вони якось відрізнялися від тих, що є зараз?
– Люди щороку хворіють нетиповими пневмоніями, особливо в епідемсезон. Важко визначити збудник. Тоді ми ще нікого не обстежували методом ПЛР, не робили аналізів, щоб виявити антитіла до коронавірусу. А пневмонія – це гостре запалення легень, зазвичай симптоми одинакові.
Як витримуєте напруження від роботи і чи вдається відновити сили?
– Медики усі вже виснажились. Спершу було важко. Ми всі зустрілись із невідомим, з новими викликами. Довелось вчитись чомусь новому. Іноді я працював зранку і до 1-ї години ночі. Зараз вже простіше. Ми вже маємо певний досвід. Також робочі зміни не такі довгі, як були на початку. Тому вдається трішки відновити сили.
Приємно, що у людей з’явилась повага роботи до медиків. Найбільше тішить, коли пацієнти одужують. Для лікарів – це найкраще, що може бути.
Які поради можете дати українцям, аби швидше здолати коронавірус?
– Усім українцям бажаю берегти себе, дотримуватись усіх рекомендації, оголошених під час карантину. Носити медичні маски, не класти їх будь-де, по сумках, кишенях, часто змінювати їх на нові. Не користуватись однією цілий тиждень, як це часто роблять. Мити руки, дотримуватись дистанції. Перш за все, наше здоров’я у наших руках.