12 вересня на різних локаціях Львова відбувається низка заходів до відзначення 100-ліття визначного львів’янина, відомого на весь світ письменника-фантаста Станіслава Лема. Зокрема, у сесійній залі Ратуші сьогодні відбулось спеціальне дійство «Уродини Лема».
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу ЛМР.
Заходи в Ратуші розпочалися з інспіраційної промови Юрія Андруховича – поета, письменник, автора есеїв про Станіслава Лема, активного учасника заходів до 100-ліття письменника. Він, зокрема, зачитав витяг з однієї зі своїх статей, яку доопрацював до сьогоднішнього святкування, та поділився думками про зв’язок письменника зі Львовом.
«Кинувши одного разу Львів, Лем ніколи не погоджувався знову його відвідати. В одному зі своїх інтерв’ю 1996 року він стверджував: «Львів є частиною мене, а я є частиною Львова. Вріс у нього, як дерево… Та потім… Це як коли хтось закохався у жінку, одружився з нею і жив з нею довго та щасливо, а потім приходить незнайомець, і вона вже любить того іншого, виходить за нього заміж. То який сенс дізнаватися, які діти у неї з цим іншим і як вона живе? Я обираю за краще не втручатися і не з’являтися там». І цю поставу, назвімо її поставою зрадженого, відкинутого, неважко зрозуміти. Йдеться не про дерева, не про камені, не про ландшафти, не про садово-паркові та архітектурні ансамблі, а про справжню втрату. У 90-ті роки це вже справді було не Лемове місто. Але саме завдяки цій драмі, в середині 60-х років йому вдалося написати книгу, в якій усі ключові слова – дитинство, пам’ять і таємниця – означають насправді Львів», – підкреслив письменник.
Опісля виступив міський голова Львова Андрій Садовий та вручив статуетки ЛЕМ100.
Відтак, статуетки ЛЕМ100 отримали:
Також пролунало вітання від мера другого міста Лема – Кракова.
«Це особливий день у житті особливої людини. Радію, що пам’ять про Станіслава Лема, великого візіонера, письменника, також є збережена у Львові. Бо, мабуть, нема постаті, яка би так сильно і символічно поєднувала наші міста. Дякую за ці «Уродини Лема», маю надію, що вони подарують вам багато радості, задоволення», – зазначив Президент Кракова Яцек Майхровський.
«100 років – це не багато для Станіслава Лема, бо Лем міряв час світловими роками і мислив міжгалактичними просторами. Він не був науковим фантастом і не любив наукової фантастики. Лем був футурологом. Різницю між філософією і футурологією Лем бачив у тому, що філософ у рамках своєї філософської школи, наче добудовує одну і ту ж систему поглядів, а мислення досвідченого футуролога не може бути простим, бо світ не бажає бути простим. За думкою Лема, фантаст – це проектувальник інших реальностей, інших можливих світів.
Лем хотів думати і додуматися, чи можна щось зробити, щоб вибратися з пастки футурологічного регресу, де спочатку – цивілізація, а далі – канібалізація. Якщо нічого не можна змінити у минулому, то чи можна щось зробити з майбутнім, щоб людство і людяність отримали новий шанс? Лем розвивав колективну уяву, мову і рухав нас в майбутнє. Лема вважають автором 9 тис неологізмів. Лем завжди думав про суть. Асиметрію добра і зла Лем вважав універсальною. Лем притримувався переконань, що людина, як істота соціальна, може перемагати зло в собі та інших. Він був саркастичним, іронічним. У своїй творчості Лем був візіонером. Він вперше описав інтернет, описав щось, типу смартфона, принцип 3Д-друку. 100 років – це не багато для Станіслава Лема, він таки повертається до Львова після смерті. Нам варто пам`ятати про все це і пробувати жити так, аби 100 років було не багато і для нашого з вами горизонту», – зазначила Ірина Старовойт, літературознавиця, культурологиня, співкураторка фестивалю “Міста Лема”, активна учасниця заходів до 100-ліття письменника.
Львів – рідне місто Лема, де він сформувався як особистість, навчався в гімназії та університеті, написав перший фантастичний роман, прожив першу третину свого життя. 17 липня 1945 року Лем покинув Львів у потязі вигнанців і вже ніколи сюди не приїжджав. Однак, рідне місто пам’ятає Лема і прагне належно відзначити ювілей великого львів’янина.