Новини

Лікування косоокості в дітей: жодних шаблонів, лише індивідуальний підхід

Протоколи під час лікування косоокості задають тільки напрям, вони є такою собі дорожньою картою. А на перший план у цьому процесі виходять досвід лікаря й індивідуальний підхід до пацієнта. У нашому разі маленького пацієнта. Тож у кожного офтальмолога свої інструменти. Щоб розібратися у проблемі дитячої косоокості, Ірина Вікторівна Могильна, дитяча лікарка-офтальмологиня клініки «Новий Зір», відповіла на головні питання, що бентежать батьків.

– Спочатку зрозуміємо, що таке косоокість. Це просто візуальний дефект, який помічає оточення, чи вона впливає на сприйняття дитиною картинки й світу загалом? 

Це переважно дитяче захворювання, яке найчастіше пов’язане з аномаліями рефракції (оптичної здатності ока) – далекозорістю, короткозорістю, астигматизмом, амбліопією. Різниця рефракцій між очима призводить до того, що може розвинутися порушення окорухової сфери. 

За косоокості бінокулярний зір не розвивається своєчасно. Через те що очі дивляться по-різному, зоровий центр сприймає різні зображення. Відповідно око, що погано бачить, намагається прибрати зображення. Це приблизний механізм співдружньої косоокості.

А взагалі, косоокість – складний функціональний стан ока. І зовнішньо порушення бінокулярного зору виявляється в косметичному аспекті, коли очі дивляться нерівно. Таке сенсорно-моторне порушення зорових функцій лікується довго, роками й поділяється на етапи.

– Трохи пояснимо для батьків терміни. Що таке бінокулярний зір?

Зір обома очима, за якого зображення в мозку зливається в єдиний образ.

– А косоокість буває різна?

Так, є багато форм, тому й немає уніфікованої формули лікування.

Косоокість буває акомодаційна чи неакомодаційна, тобто та, що виправляється або ні окулярами. Паралітична, коли косить одне око, співдружня чи на обидва ока, вертикальна, схожа чи розбіжна. Вона може супроводжуватися обтяжливими чинниками: амбліопією (ослабленням зору), астигматизмом, гіперметропією (її ще називають далекозорістю).

Через різноманітність форм косоокість потребує ґрунтовного ретельного обстеження.

– В якому віці слід перевірити дитину щодо цієї проблеми?

Перше обстеження треба зробити, коли малюку виповниться рік. Потім у три роки, далі у шість-сім і нарешті у 10 років.

Це важливо, бо на різному етапі розвитку дитини можуть виявлятися різні форми косоокості. Наприклад, неакомодаційні характерні для раннього віку, від одного до трьох років. А далі, з трьох-чотирьох починаються акомодаційні.

– У чому ж полягає діагностика косоокості?

Насамперед у батьків усе докладно розпитують, тобто збирають ретельний анамнез: коли з’явилася косоокість, з якого ока.

Далі перевіряють гостроту зору, рефракцію, досліджують положення очей на вузьку та широку зіницю. І лише після цього ухвалюють рішення щодо методу лікування.

– Скільки триває лікування?

Хочу зауважити, що косоокість вимагає тривалого лікування. Це може бути рік, два, три. Все залежить від форми косоокості. Загальноприйняті чотири етапи лікування:

  • плеоптичний, спрямований на підвищення гостроти зору;
  • ортоптичний – для вироблення правильного положення очей, в тому числі й хірургічним шляхом; 
  • диплоптичний, спрямований на одночасну роботу очей; 
  • розвиток стереоскопічного сприйняття – об’ємного, глибинного й просторового зору. 

Кожен етап поділяється на підетапи.

Важливо, щоб фахівець, який лікує вашу дитину від косоокості, був кваліфікованим лікарем саме у страбіології – лікуванні косоокості. Адже потрібно знати, коли призначати окуляри, коли робити курси апаратного лікування, які призначити вправи для виконання вдома.

– Трохи розкажіть про методи лікування.

Є косоокість, яка лікується лише терапевтичними методами, зокрема, акомодаційна. А є форми, що потребують хірургічного лікування, наприклад, неакомодаційна, паралітична, атипова.

– Що передбачає терапевтичне лікування?

До терапевтичних методик можна віднести оклюзію (закриття ока, яке краще бачить, на тривалий проміжок часу, що змушує мозок працювати з «гіршим» оком) та курси спеціальних вправ – зорової стимуляції. Згодом мозок звикає працювати зі слабким оком, і зір поступово поліпшується. Щоб цей вид лікування був ефективним, його слід робити в ранньому віці. Сучасні комп’ютерні програми, тренуючи зір, дають змогу досягти правильного положення очей і відновити бінокулярний зір у 70% випадків без хірургічного втручання.

– А може лікар одразу визначитися з методом лікування?

Одразу спрогнозувати ефективність певної методики за тої чи іншої косоокості вдається не завжди. Не можна сказати однозначно, що цю дитину потрібно оперувати, а цій – носити окуляри. До лікування кожного маленького пацієнта слід підходити індивідуально та комплексно. Що ми й робимо в клініці «Новий Зір».

Ми керуємося протоколом, розробленим на базі Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, кафедри дитячої офтальмології.

– Розкажіть про передові методи хірургічного лікування косоокості.

В Європі, Америці, Туреччині вже багато років застосовують таку сучасну технологію, як радіочастотний ніж. Його принцип – радіочастотне випромінювання. Воно менш травматичне для пацієнта, тому людина швидше відновлюється після операції.

За цього методу оперативні втручання робляться безкровно, за допомогою радіочастотного ножа, до того ж точніше, ніж скальпелем. Тож шви загоюються скоріше. Результати від такого методу дійсно кращі та якісніші.

– Що в лікуванні дитячої косоокості пропонує клініка «Новий Зір»? 

У медичних центрах «Новий Зір» представлені всі сучасні методики лікування косоокості. Наші пацієнти отримують:

  • індивідуальний підхід: програма лікування підбирається для кожного пацієнта на основі ретельної діагностики зорової системи; 
  • апаратне та хірургічне обладнання останнього покоління; 
  • безпечну та щадну мікрохірургію; 
  • всі етапи лікування косоокості контролюються висококласними офтальмологами з великим досвідом роботи.

Фахівці медичного центру «Новий Зір» докладають максимальних зусиль, щоб повернути пацієнтам повноцінний зір без хірургічного втручання. І тільки в крайньому разі виконують оперативне лікування.

Коментарі

Олег Довганик