Депутати Київради подовжили термін рейтингового електронного голосування щодо перейменувань міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами, до 19 червня поточного року.
Голосування буде відбуватись у додатку «Київ Цифровий», пише Четверта студія з посиланням на Вечірній Київ.
«Представники громадськості, народні депутати України, депутати Київради та суб’єкти різних форм господарювання надіслали до секретаріату Київради понад 12 000 пропозицій щодо перейменувань міських об’єктів, які ми фахово розглядаємо та систематизуємо. Необхідно продовжити термін рейтингового електронного голосування щодо перейменувань вулиць, провулків, алей, проспектів та шосе задля того, щоб кияни отримали більше часу на ознайомлення з пропозиціями та свідомо підтримали нові назви для міських об’єктів. Я вкотре наголошую, що перейменування стосуватиметься виключно тих об’єктів, які визначить територіальна громада міста Києва. Після завершення терміну голосування на основі отриманих результатів депутатський корпус прийме рішення щодо перейменувань», — зазначив заступник міського голови — секретар Київради Володимир Бондаренко.
Для обґрунтованого та правомірного перейменування міських об’єктів необхідно фахово опрацювати всі пропозиції з залученням експертів, спеціалістів та дослідників.
Тому до 22 травня поточного року створять консультативно-дорадчий орган для отримання фахових висновків з питань перейменування та присвоєння нових назв міським об’єктам.
Представники залучених інституцій до 05 червня поточного року нададуть висновки щодо доцільності запропонованих пропозицій та сформують остаточний перелік міських об’єктів, які підлягають перейменуванню.
Одразу після цього буде розпочато рейтингове електронне голосування в додатку «Київ Цифровий» з обов’язковою верифікацією киян через BankID з метою дотриманням принципів публічності та прозорості.
До персонального складу консультативно-дорадчого органу залучать спеціалістів Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України, Інституту української археології та джерелознавства імені М. С. Грушевського, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні, Інституту української мови, Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка.