Фото: Ірина Апостолюк/ ТЧХУ (архівне)
Християни східного обряду 19 січня святкують Хрещення Господнє або Богоявлення.
Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань.
Як пише «Четверта студія» з посиланням на Укрінформ, Богоявлення – це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі – день самого Водохреща, або Йордан, і наступний день – Іоанна Хрестителя. На це свято згадується і прославляється Євангельська подія – хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителем.
У Святому Письмі сказано, що під час хрещення на Ісуса із неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух, і пролунав голос Божий, тому свято і називається Богоявленням. У всіх храмах на Хрещення служиться Святкова Літургія, яка завершується великим освяченням води. Обряд освячення води виник ще з перших часів християнства за прикладом Ісуса Христа, який освятив води Йордана.
Вважається, що вода, освячена 18 і 19 січня, називається Богоявленською або Йорданською і має однакову силу і застосування: нею освячують храми і домівки, дають пити тяжкохворим, зберігають вдома протягом року до наступного Водохреща.
Одна з традицій цього свята – хресна хода до водохресної ополонки, яку називають Йордань, і масове купання в ній.
У народі існувало чимало прикмет, пов’язаних з Водохрещем. Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай. Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситиметься хліб. Якщо ніч зоряна – вродять горіхи та ягоди. На Водохреще востаннє співають колядки. У давнину після свята розпочинався новий весільній сезон, який тривав до Великого посту.
Олег Дуда передав для польської лікарні картину відомого львівського художника із зображенням площі Ринок
Бербека розповів казки про сміттєпереробний завод Садового