Нова пісня гурту є відображенням спільного болю усіх українців. “кіно” – це пісня-питання, яка від початку і до кінця тримає атмосферу невизначеності, смутку, можливо навіть депресії. Ці емоції доводиться відчувати при втраті близьких людей. Майже щодня в новинних пабліках ми читаємо про втрати та для багатьох, на жаль, це стало трагічною буденністю всього українського народу.
Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу гурту.
З самого початку повномасштабної війни хлопці втратили спільного друга, Кирило втратив батька, які знаходилися у Маріуполі.
“Ми писали її у той період, коли відчуття були максимально загострені, і емоції від пережитого за час війни вирвалися і перетворилися на таку мелодію і такий текст. Ця пісня – дзеркало наших почуттів” – ділиться думками Іван.
“За Маріуполь болить, за людей, які знаходяться в оточенні окупантів. Дуже теплі спогади пов‘язані з цим містом і вони ніяк не збігаються з дійсністю, котру я бачу на фото і відео зараз. Мама та бабуся, на щастя, виїхали, а тато зниклий безвісти. Ще у місті залишився і не може виїхати рідний брат. Йому там важко, але він в мене сильний і ніколи не зізнається, що йому тяжко” – розповідає Кирило.
Робота над композицією “кіно” розпочалась ще пів року тому, влітку. Але тільки зараз вони наважилися заспівати цю пісню на широкий загал. Зміст пісні для гурту має особливого значення.
У пісні є слова:
“Закрите вікно
все одно дає прохід для світла” – про темні часи кожного українця. І здається, що чорна смуга ніколи не закінчиться. Але настане день і буде біла смуга. Нам дані ці контрастні кольори “чорний” та “білий” для того, щоб всі могли оцінити переваги добра на фоні болю. Моменти меланхолії цілком є нормальним для таких часів. Дозвольте собі цей стан.
Музиканти кажуть: “Час лікує, але рани не загоїлися. Ми впоралися з депресією та смутком. Треба йти далі. Допомагати країні, розвивати українську музику”.
Аранжування та саунд продюсування, як раніше, гурт робив власноруч. Зараз музиканти активно готують сольний альбом.
Текст пісні:
закрите вікно
все одно дає прохід для світла
саме темне дно
не дає згинути без повітря
біле полотно
не розкриє нам красу палітри
чи додивлюсь кіно
якщо воно йде тисячоліття
мені буває так страшно,
що інколи я себе не впізнаю
і в голові переважно
думки про те, що стою на краю
не вистачає кислороду
ми наче гледіли у воду
ноги по тонкому льоду
повітря дає нам свободу
я хочу летіти крізь вікна
питаннь є багато, але всі мовчать
стікає вода так повільно
по скроням до ніг які сильно тремтять
але кожну ніч я питаю
чому кожну ніч замерзаю
завжди туди улітаю
де є запах весни
змінюються образи
ми бачимо теплі сни
там де нема зими
там де нема війни
кров по дротах тече
не закривай очей
засипана стеля склом
чорне все за вікном
Лінк на пісню: