1 липня 2022 року Верховна Рада схвалила в цілому законопроєкт №7251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким передбачено, що роботодавцям можна не сплачувати середній заробіток на підприємстві працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації.
Співавтор законопроекту і автор поправки про позбавлення військовослужбовців зарплатні за місцем роботи депутатка фракції Слуга народу Галина Третьякова вважає неправильним те, що роботодавці мусять продовжувати платити працівникові зарплату, коли він мобілізований чи служить за контрактом в Збройних силах України (ЗСУ).Третьякова вказує на те, що зараз мобілізований військовослужбовець отримує 30 тисяч гривень грошового забезпечення, а якщо він бере участь у активних бойових діях, то 100 тисяч гривень.
Ряд громадських активістів вже назвали даний закон соціально небезпечним, оскільки він вплине на мотивацію військовослужбовців. Так, співзасновник громадської платформи «Королівський Львів» вже звернувся до Президента України з клопотанням, в якому просить ветуватизміни до ст. 119 Кодексу законів про працю, зазначених у законі.
«Люди сподіваються на ті гроші, які платить міністерство оборони та на свою зарплатню, яка залишилася за місцем роботи. З врахуванням обставин військового стану, що склалися, мобілізований військовий може виявитися єдиним годувальником не лише власної родини, а й багатьох інших близьких та родичів», – наголосив громадський діяч Олег Пилипенко.
Водночас експерти застерігають, що істотні зміни фінансування роботи військовослужбовців, можуть вплинути на виконання мобілізаційного плану генштабу ЗСУ.
Полковник запасу, військовий експерт Олег Жданов зауважує, що фінансові питання теж впливають на мотивацію військовослужбовці, люди хочуть бути впевнені, що їх сім’ї будуть забезпечені.
“Це зменшить мотивацію людей йти добровільно у військкомати й служити”, – припускає він. Тепер, продовжив Жданов, треба вже розглядати збільшення грошового забезпечення військовослужбовця, бо “через ухвалені депутатами зміни держава більше програє, аніж виграє”.
Питання фінансування військовослужбовців не достатньо досліджено, каже Олег Пилипенко.
Разом зі своїм зверненням, Олег Пилипенко подав електронну петицію президенту України, яку ще мають підписати 25 тисяч громадян України, інакше петиція буде розглядатися як звичайне колективне звернення у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян».
«А є статистика? Економічні суб’єкти яких форм власності та підпорядкування переважно виплачують зарплатню мобілізованим в Збройні Сили України?
Захисники Батьківщини вже вдосталь насварилися у транспорті, начиталися про свої земельні ділянки, наотримувались допомог на розв’язання власних соціально-побутових питань, в повній сумі на отримувалися щорічних виплат до 5 травня, безплатно навчились вищих освіт та позаліковувались. А тепер військових хочуть позбавити зарплатні, яка залишилася за місцем праці!
Депутати хочуть заощаджувати гроші? А чому не почнуть з себе, з тих видатків які витрачаються на їх діяльність.
На конференції в Лугано у Швейцарії, було понад 200 українських чиновників та депутатів. В Україні йде війна й можливо варто трішки зменшити туристичні забаганки влади», – наголосив громадський активіст, Олег Пилипенко.
Зокрема, свої електронні петиції подали й інші громадські діячі, зокрема Чабанюк Олег Ігорович(https://petition.president.gov.ua/petition/148460?fbclid=IwAR3ekr4M5JUlEWUWtVzupY_ZBkBwcjx58UKpqpOGyT4Vear0Q0nvq2StBFg ), Костенко Костянтин Михайлович (https://petition.president.gov.ua/petition/148708?fbclid=IwAR39eDw7dVMPLmlpHeTKvnhOGE2E0KEZjzvaEy9URUowarJbDnB1QBxPxUY), Огнев’юк Тетяна Василівна (https://petition.president.gov.ua/petition/148852?fbclid=IwAR2YAucpofsNWyjYEVJenTrsx_GQW7oQkgNGVpw4E5DiU29ntU4LikpJacs)
Чинна редакція статті 119 Кодексу законів про працю передбачає, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізосіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
При цьому вказані гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Згідно ж з ухваленою редакцією статті 119 Кодексу законів про працю за призваними за мобілізацією зберігається лише місце роботи та посада.