Етнолог розповів, чим відрізняються страви на Великдень у різних районах Львівщини
У 2021 році християни східного обряду святкують Великдень 2 травня. У цей день люди освячують паску та інші страви. Суспільне запитало у етнолога Юрія Поківського про те, чим відрізняються продукти Великоднього кошика у різних районах області, пише Четверта студія.
Паска — хліб. Кожна господиня намагалася спекти більшу паску. Як розповідали жителі Стрийського та Сколівського районів, раніше ці паски окремо несли в скатертинах на плечах.
На Бойківщині та Опіллі — це сучасна територія Жидачівщини та Самбірщини, паску оздоблювали зірочками-квіточками або різними фігурками. Тоді як на Надсянні, це сучасна Яворівщина, обсипали пшоном. На Радехівщині чи Бродівщині її нічим не прикрашали, більш пізніше декорували яєчними білками.
Крім паски запікали бабку, вона була солодкою. Спочатку те, що ми називаємо паскою називалася бабкою. До неї додавали більше яєць, а паска могла бути квадратної форми, була більше схожа до хліба за смаковими якостями.
Бабка символізувала добробут. І паска у кожної господині мала вдатися. Це було віщування про долю. Господині переживали про те як паска виросла, чи вона не запалася. Якщо вона тріснула, боялися, що хтось може померти у родині. На Турківщині та Сколівщині був такий звичай, що не можна було сідати, коли паска печеться, щоб вона не сіла в печі.
На Радехівщині і Сокальщині пекли печиво трійця. Це об’єднані в одне три кульки. Їх освячували у великодньому кошику і з нього розпочинали Великодню трапезу.
В інших випадках, з трійцею обходили поле для того, щоб забезпечити добрий урожай і захистити посіви від бурі.
На Львівщині кожен район можна було відрізнити за писанками. На Сокальщині та Радехівщині були поширені чорні і червоні писанки та рослинний орнамент.
У той час на півдні, сучасний Самбірський район (Сколе та Турка), писанки могли бути у формі дряпанок. І для них були характерні геометричні узори. На Яворівщині писанки називали “сливками”.
На Яворівщині існує легенда, що хрін вкрав ром. Точніше він вкрав один цвях, яким мали прибити до хреста Ісуса. Коли сторожа за ним погналася, він кинув корінь. Через це Христа трьома цвяхами прибили. І з того цвяха виріс хрін.
На Самбірщині з хрону починали великодній сніданок для того, щоб бути здоровими. У селі Тяглів Червоноградського району побутує традиція готування хрону. Його виготовляють мішками: варять кілька годин, ріжуть, стружать, запікають з шинкою в печі. Так місцеві готують свою традиційну Великодню страву.
На Бойківщині (Турківщина та Самбірщина) святили насіння: картоплину, часничину, щоб покращували урожай. У Буському районі освячували мак, щоб посипати хату від нечисті. У деяких районах відбувалося освячення ножа, у інших, за наполяганням священників, це вважали ознакою відьомства. У окремих районах посвячують гроші.