«Електрон» оприлюднив свою позицію щодо закупівлі автобусів для Львова

Концерн «Електрон», підприємство якого є учасником тендеру за проектом «Міський громадський транспорт в Україні» за кошти кредиту Європейського інвестиційного банку, доводить до відома громадськості, що коментарі про обставини цієї закупівлі є обмеженими у зв’язку із зобов’язаннями учасників тендеру дотримуватись умов конфіденційності.

Як пише “Четверта студія”, про це повідомляє прес-центр концерну «Електрон».

Однак, враховуючи гучний суспільний резонанс і бурхливе обговорення питання щодо можливої закупівлі для Львова 100 автобусів МАЗ 203 білоруського виробництва і згадок в контексті заяв та обговорень продукції концерну, зокрема вартості автобусів марки «Електрон» та спроможності їх своєчасного виробництва, концерн «Електрон» повідомляє наступне.

Щодо власне поданої на тендер пропозиції з виробництва автобусів.

Це автобуси марки А185 «Електрон» нового покоління, що серійно виготовляються з 2016 року і вони вирізняються серед більшості автобусів, що продаються на ринку України. Так, ці автобуси дещо дорожчі, але їх ціна виправдана економічною ефективністю в експлуатації протягом т.з. «життєвого циклу» з гарантією понад 15 років.

В конструкції А185 «Електрон» застосовано ряд новітніх конструкторських рішень. А саме:

• кузов автобуса виготовлено з конструктивної та нержавіючої сталі та композитних матеріалів, що забезпечує кращий захист від корозії і гарантований експлуатаційний ресурс більше 15 років;

• для зручності пасажирів, особливо маломобільних груп населення, в салоні встановлено 9 сидінь на низькому рівні підлоги, і, за бажанням замовника, їх кількість може бути збільшена до 12 (у автобусі МАЗ 203 є тільки 2 таких сидіння);

• електрообладнання автобуса, виконане з використанням CAN-модулів та CAN-шини, забезпечує безперервне комп’ютерне управління та діагностику всіх систем і агрегатів автобуса, дозволяє швидко знаходити несправності, знижує експлуатаційні витрати;

• двигуни американської фірми CUMMINS в світовому рейтингу третій рік поспіль визнаються кращими в своєму класі, мають найнижчі показники витрати палива на 1 кВт потужності;

• ряд інноваційно-технічних заходів, здійснених «Електроном», дали можливість відчутної економії паливно-мастильних матеріалів (до 10 %);

• застосовані агрегати та компоненти провідних європейських виробників також значно покращують якість, надійність та довговічність автобуса.

Тому автобуси А185 «Електрон» за їх технічним рівнем слід порівнювати з сучасними автобусами виробництва таких фірм як МАN, MERCEDES, Solaris Bus & Coach, а не з МАЗ 203, що належить до попереднього покоління.

Також на різницю в цінах між українськими та білоруським виробником суттєво впливає низка інших факторів.

МАЗ – це державне підприємство, що отримує підтримку за рахунок субсидій з державного бюджету Білорусі, а також користується значними податковими пільгами у своїй в країні. МАЗ активно продає автобуси в Україні і при їх ввезенні не сплачує мито. Чому? Тому що досі діє Угода про вільну торгівлю в рамках СНД (віртуальної співдружності держав, що утворилися при розпаді Радянського Союзу). Крім того, Міністерство фінансів Республіки Білорусь компенсує банкам та лізинговим компаніям платежі по сплаті клієнтами процентів та лізингових виплат у розмірі 2/3 ставки рефінансування, якщо ці клієнти купують товари білоруського походження. До того ж президент Білорусі з метою експансії на зовнішні ринки, в т.ч. України, надав МАЗу в 2017-18 р. безповоротну державну допомогу у сумі понад 500 млн. USD. Проте, незважаючи на значну державну підтримку, МАЗ є хронічно збитковим: збитки за період 2015-2018 років становили понад 100 млн USD. Вищенаведена фінансова інформація подається з відкритих джерел Білорусі.

Все це в сукупності свідчить про застосовування білоруським виробником демпінгу – заниженого ціноутворення на ринку України. А ще одним підтвердженням демпінгу МАЗа на львівських торгах є те, що ціна аналогічних автобусів МАЗ 203, придбаних Києвом на умовах лізингу (без тендеру), є на 30 % вища, аніж у Львові.

Водночас, власне білоруський ринок транспорту, незважаючи на діючу угоду про вільну торгівлю в рамках СНД, є повністю закритий для іноземних виробників, в тому числі і українських: з 2008 року діє сувора законодавча заборона імпорту продукції, аналоги якої виробляються в Республіці Білорусь.

Українські ж виробники працюють у зовсім інших умовах, без жодних податкових пільг та преференцій від держави. А кредитна політика фінансових інституцій спрямована хіба що на повне знищення українських товаровиробників: відсотки за кредити зашкалюють – до 20% і вище.

До того ж, українські товаровиробники жодним чином не захищені від непрогнозованих і часто спекулятивних коливань вартості зарубіжної валюти. Так, тільки через непередбачувані, валютні коливання підприємства концерну втратили на поставці 50-и тролейбусів Львову понад 40 млн. грн.

Варто звернути увагу і на ще один інструмент, який не був задіяний для економії бюджетних коштів. Йдеться про практику застосування європейськими і світовими банками важливої преференції: замовники можуть надавати 15% різницю при пільговому тарифі для товарів, що вироблені чи створені у країні і містять мінімум 30% місцевого готового продукту. Це є можливість хоча б частково захистити інтереси українських виробників. А в тендерній документації згаданого тендеру, на жаль, ця опція була відсутня. Хоча в інших містах України вона успішно застосовується.

А тепер щодо коментарів окремих блогерів про надзвичайно тривалі терміни поставки нашим підприємством, зокрема й цих 100 автобусів і що їх «Електрон» виготовить нібито не раніше, ніж у кінці 2022 року. Тому звертаємо їх увагу, що в тендерній документації наведені зовсім інші, конкретні терміни поставок. А саме: перша партія 20 автобусів має бути поставлена не пізніше 30 тижнів з дати отримання постачальником авансового платежу і починаючи з цього часу що чотири тижні мають постачатися по 20 автобусів. Виконання всього контракту загалом становить 47 тижнів, тобто менше одного року і крім того, допускаються дострокові поставки. І наш концерн має всі виробничі можливості витримати цей графік і своєчасно виконати контракт. Але при умові, що й з боку замовників своєчасно будуть виконані їх зобов’язання.

І на завершення. При замовленні в українського виробника податки сплачуються Україні, а в іноземного – кошти працюють на розвиток інших держав. Зокрема, за цим контрактом, українським підприємством було б сплачено до місцевого та державного бюджетів України понад 100 млн. грн. податків і понад дві сотні працівників мали б зайнятість і гідну заробітну плату протягом року.

Для довідки – за останні роки (включаючи кризові 2019-2020 роки) концерн «Електрон» сплатив понад мільярд гривень податків у місцевий та державний бюджети України.

Україна — чи не єдина країна в світі, яка в держзакупівлях не використовує нецінові критерії. Не враховується ні життєвий цикл пропонованої техніки та обладнання, ні локалізація, ні зайнятість, ні корпоративна соціальна відповідальність, ні екологія – нічого, тільки ціна. Ніде в світі ви такого більше не побачите. Наприклад, на тендерах в Польщі ціна складає всього 15%, решта 85% – мультиплікаційний критерій, в якому закладені всі перераховані вище умови. Всі успішні держави підтримують своїх виробників. Тому що імпорт – це робочі місця і податки в інших країнах.

А нині реальність така, що український ринок держзакупівель відкритий в односторонньому порядку для близько 80% всіх держав.

Ось у таких умовах доводиться працювати українським виробникам.

Враховуючи вище сказане, концерн “Електрон” виступає за створення рівних, недискримінаційних умов для всіх учасників публічних закупівель і пропонує:

По-перше, Верховній Раді України треба невідкладно розглянути та прийняти у другому читанні:

• проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№3476);

• проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№3477)

• зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» ( №3739).

По-друге, Національному банку України, Мінфіну, Міністерству інфраструктури розробити запобіжні механізми від негативних наслідків не прогнозованих та спекулятивних валютних коливань.

По-третє, позитивний досвід Кабінету Міністрів України щодо пільгового кредитування малих і середніх виробників слід поширити на машинобудування як стратегічну галузь економіки

І нарешті, уряду необхідно терміново переглянути умови Договору про зону вільної торгівлі безпосередньо з Республікою Білорусь та/або з іншими країнами учасниками зони вільної торгівлі СНД і виключити тролейбуси, автобуси, трамваї, електробуси з переліку товарів, що не підлягають безмитному ввезенню в Україну. Крім цього, необхідно переглянути або при можливості денонсувати Правила визначення країни походження товарів, які дозволяють країні-експортеру самостійно визначати критерій достатньої обробки/переробки товару та видавати сертифікат про походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі.

Здійснення цих кроків унеможливить продовження дискримінації українських виробників при публічних закупівлях. Ці питання є в компетенції держави, а не в органів місцевого самоврядування.

Свої пропозиції концерн «Електрон» надав Уряду та Верховній Раді України і вони вже тривалий час очікують свого розгляду.