Одинадцятирічній дівчинці Аліні з Тлумацького району, якій діагностували хворобу Вільсона, вперше в Україні пересадили печінку від живого донора. При обстеженні медики вважали, що її шанси на життя становлять 1 %. Суспільне дізнавалося, як вдалося врятувати дитину, та чи повернеться вона до звичного життя, пише Четверта студія.
“Все було як у сні” – так зі сльозами на очах згадує початок хвороби мама Аліни Любов Бойчук. У січні вона з донькою приїхали на обстеження в Івано-Франківську обласну дитячу лікарню. Діагноз, який підтвердили медики, – хвороба Вільсона, сім’ю шокував.
“Я навіть не думала, що в неї така хвороба взагалі. Вона очима водила, вона боялася кімнати без світла. В одній кімнаті є світло, в іншій – немає, тоді вона боялася йти. Я собі думала, просто. Кажу: “Алінко, не бійся, там нікого немає”. “Мамо, я боюся”. Вона нервова така стала. 24-го числа її перший раз знудило”, – каже Любов Бойчук.
Хвороба Вільсона – це спадкове захворювання, при якому у тканинах накопичується мідь. Один із симптомів – ураження печінки, розповідає лікарка-гастроентерологиня обласної дитячої лікарні Юліана Туркін.
“Ми діагностували захворювання, зрозуміли, що на цьому рівні ми нічим не зможемо їй допомогти. Єдиним шансом для цієї дитинки була трансплантація печінки. І всі наші зусилля були спрямовані на те, щоб перевести дитинку в заклади, де цю допомогу їй могли надати, тобто — в інституті Шалімова”, – каже Юліана Туркін.
Далі розпочали пошуки донора печінки. Завідувачка відділення ендокринології Тетяна Василів розповідає, що за життя дівчинки медики боролися щодня. Фінансово допомагали волонтери. Коли з’явився шанс, що донором може стати її мама, у дитини діагностували COVID-19.
“Ми хотіли відправити і маму, і дитину одночасно. Але, оскільки у дитини була підтверджена коронавірусна хвороба, вона залишилася ще на стаціонарі. У мами були від’ємні тести ПЛР, тому мама поїхала на дообстеження. Ми тримали зв’язок з мамою і були в надії, щоб мама підійшла для донорства. Знайти іншого донора було б дуже складно.Той один шанс, який давали на життя дитині, також був би ще під знаком питання. Це дуже велике щастя для цієї дитини, що мама їй підійшла донором”, – сказала Тетяна Василів.
Мама дівчинки каже, що перед операцією за себе не хвилювалася, а лише молилася за доньку.
“Я сподівалася до останнього, що треба йти і це зробити. Хоч є той один шанс, то його треба випробувати, щоб я себе усе життя потім не картала, чому я цього не зробила”, – додала Любов Бойчук.
Алінка пробула у лікарні чотири місяці. Після цього дівчинку виписали. За два тижні їй знову доведеться їхати в Київ на обстеження. Решта життя дівчинка змушена приймати ліки. Проте франківські медики кажуть, що незабаром вона зможе повернутися до звичного життя.