Андрій Дещиця
Проведення ексгумації останків, виявлених на місці проведення археологічних розкопок під колишнім пам’ятником УПА у Грушовичах, може розв’язати суперечку між українськими та польськими експертами щодо того, чи останки належать бійцям українського підпілля.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця.
«Якщо зараз є різні інтерпретації українських і польських експертів щодо побаченого, значить потрібно продовжувати дослідження, зокрема, провести ексгумацію віднайдених решток (проведено лише археологічне і судово-медичне дослідження – ред.), щоб у жодної зі сторін не виникало сумнівів. У цій царині різні оцінки побаченого є небажаними, оскільки дають поле для різного роду спекуляцій»,- заявив Дещиця.
Він зауважив, що запрошення українських експертів до спостереження за розкопками показало відкритість польської сторони і налаштованість на співпрацю. Він оцінив це як «крок в доброму напрямку».
Дещиця підкреслив: якщо після додаткових досліджень будуть достатні підстави ствердити наявність останків осіб, які належали до УПА, тоді їх «бездискусійно слід поховати і поставити могилу, яка була б відповідно кваліфікована за польським законодавством».
«Вірю, що обидві сторони проявлять добру волю, аби це питання було врегульовано без зайвих непотрібних емоцій»,- підкреслив посол України в Польщі.
Після проведення триденних археологічних розкопок у Грушовичах думки українських та польських експертів, які брали участь у розкопках, розділилися. Зокрема, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, який був на місці розкопок, написав у Фейсбуці, що за попередніми висновками групи українських експертів серед 18-ти поховань є щонайменше три поховання воїнів УПА. «Це підтверджують спогади очевидців, архівні дані, характер та глибина поховань»,- підкреслив Шеремета.
Раніше представники української сторони на розкопках у Грушовичах інформували, що про поховання в цьому місці саме бійців УПА можуть свідчити наступні фактори: поховання кількох тіл на нетиповій глибині – одного метра, характер пошкоджень чашки черепу та знайдений біля людських останків гудзик від німецької натільної білизни, яку носили вояки УПА.
Натомість, польські експерти з Інституту національної пам’яті наполягають, що проведені археологічні й судово-медичні дослідження не дають підстав стверджувати, що на місці демонтованого пам’ятника виявлено могили членів УПА. Заступник голови ІНП Польщі Кшиштоф Швагжик висловив думку, що виявлено звичайне місце поховання людей, оскільки це кладовище діє ще з XIX століття. Він підкреслив, що польська сторона вважає: немає наукових аргументів, аби стверджувати, що йдеться про масові чи поодинокі поховання членів УПА.
«Немає підстав визнавати цю могилу воєнною. Для цього мусять бути однозначні докази»,- констатував Швагжик.
До цього заступник голови ІНП Польщі заявляв: якщо в цьому місці польські спеціалісти нічого не знайдуть, то пам’ятник не встановлюватиметься. Швагжик зазначив, що у первинному вигляді пам’ятник воякам УПА, який існував до квітня 2017 року, не відновлюватиметься.
Як повідомляв Укрінформ, українсько-польські історичні відносини загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти за підтримки місцевої влади знищили на кладовищі в селі Грушовичі поблизу Перемишля пам’ятник воякам УПА.
Відразу після цього Київ заблокував проведення поляками ексгумацій в Україні, наполягаючи на відбудові знищених вандалами за останні роки на півдні Польщі українських місць пам’яті. Проблему не вирішено й досі.
Польська сторона наполягає на розблокуванні можливості ведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, а українська – на необхідності відбудови зруйнованих місць пам’яті. 9