Група нардепів на чолі з Іриною Геращенко пропонують повернути роботу Верховної Ради в режим пленарних засідань під час воєнного стану й дозволити доступ журналістів до кулуарів парламенту. Для цього вони подали два проєкти постанов, що мають врегулювати питання.
Аналітики Центру спільних проаналізували документи й пояснюють, які саме зміни пропонуються та чому вони важливі й потрібні.
Проєкт постанови щодо повернення до регламентних норм роботу Верховної Ради передбачає, що в умовах воєнного стану парламент працюватиме в режимі пленарних засідань. Також проєкт пропонує відновити постійні норми регламенту, зокрема щодо порядку скликання Погоджувальної ради та внесення змін в порядок денний.
Голова аналітичного відділу Центру спільних дій Оксана Заболотна пояснює, що пленарне засідання є основною формою роботи парламенту. В нормальному режимі роботи у Верховній Раді триває одне пленарне засідання, потім воно закінчується й починається нове. Але від початку повномасштабного вторгнення триває одне пленарне засідання, в якому періодично роблять перерви.
“Через такий режим роботи з початку повномасштабного вторгнення триває одне пленарне засідання і не було погоджувальної ради. Хоча це гарний інструмент для парламентської дискусії, для взаєморозуміння та врахування інтересів не тільки більшості, але й інших фракцій та груп, а відповідно і виборців, які ці депутатські обʼєднання представляють”, – пояснює аналітикиня Оксана Заболотна.
Окрім повернення до звичайного, регламентного режиму роботи Верховної Ради, нардепи пропонують відновити публічність парламенту. Проєкт передбачає доступ журналістів до кулуарів та відновлення трансляції засідань на парламентському телеканалі “Рада”. Останній має скасувати участь у телемарафоні “Єдині новини” й повернутися до висвітлення виключно роботи парламенту. “Зараз канал “Рада” включений до телемарафону, хоча мав би висвітлювати роботу парламенту. Раніше там в режимі реального часу показували пленарні засідання. Це справді важливо повернути, щоб журналісти чи інші громадяни могли стежити за тим, що ухвалюють депутати в режимі реального часу, а не через телеграм-канали держслужбовців”, – вважає Оксана Заболотна.
Нардепи пропонують надати доступ акредитованим журналістам виключно до адміністративного будинку Верховної Ради та кулуарів на третьому поверсі. В день пленарного засідання в кулуарах зможуть перебувати до 100 медійників. При цьому від однієї редакції має бути не більше двох представників. Допуск надаватимуть на підставі разової перепустки та в порядку ротації.
“Рішення пустити журналістів до Верховної Ради забезпечить більшу прозорість і відкритість у роботі парламенту. Це важливо для зміцнення довіри громадян до роботи депутатів. Відновлення безпечного рівня публічності допоможе суспільству мати чіткішу картинку роботи парламенту й подій у владі загалом”, – вважає Оксана Заболотна.
Український парламент працює у закритому режимі протягом останніх чотирьох років: спочатку через пандемію коронавірусу, а потім – через повномасштабне вторгнення росії. Аналітикиня наголошує – закритість Верховної Ради підриває довіру громадян до неї та сприяє поширенню ворожих маніпуляцій про її “нелегітимність”. Адже згідно з прямою нормою Конституції, головний законодавчий орган України має працювати до обрання нового складу парламенту. А вибори можна провести лише після закінчення воєнного стану.
Як парламент став закритішим для суспільства і чому в його ж інтересах це виправити – Оксана Заболотна детально аргументувала у своїй колонці