Львів на порозі нового навчального року, тож діти мають йти до навчальних закладів. Натомість через півроку війни у Львові так і не вирішили проблему з укриттями, про що “Ратуша”, до речі, вже писала неодноразово. Проблема із укриттями у Львові стоїть достатньо гостро практично у всіх районах міста Львова, а колективна безпека дітей змушує піднімати цю тему ще раз.
Чиновники Садового звітують про те, що 90% укриттів у школах Львівської міської територіальної громади готові до початку нового навчального року, у решти 10% – ще тривають роботи. Як заявив керівник управління освіти Львівської міської ради Андрій Закалюк, головна умова повернення дітей у школи – це їх безпека.
Чиновник переконує, що у місті ще з травня обстежували всі приміщення шкіл, які можуть виконувати роль укриттів. 111 навчальних закладів мають свої укриття, ще 16 – користуватимуться укриттями в інших приміщеннях, які знаходяться неподалік.
«В кожній школі проводились індивідуальні підготовчі роботи, залежно від їх специфіки. Більшість укриттів уже готові, в деяких – завершують роботи», – сказав Андрій Закалюк, головний освітянин Львова.
«Напередодні навчального року проведена колосальна спільна робота і державною службою із надзвичайних ситуацій, і Львівською міською радою, і освітянами. Підготовка навчальних закладів до офлайн-роботи розпочалась ще з весни. Є певні рекомендації щодо укриттів: підвальні чи цокольні приміщення, де повинні бути окремо вхід і вихід, місця для сидіння, вентиляція, санвузол, медичні засоби та первинні засоби пожежогасіння. З усіх шкіл, які підпорядковані Львівській міській раді, 90% забезпечені всім тим, що прописано у рекомендаціях. У близько 10% об’єктів ще проводяться роботи», – наголосив Ігор Брегін, начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Львівській області.
Також керівник управління освіти Львова наголосив, що кожна школа самостійно обирала форму навчання, залежно від специфіки кожного окремого навчального закладу. Додатково адміністрація школи проводила опитування серед батьків щодо форми навчання дітей.
«Ми передбачили багато різних варіантів щодо форми навчання. Кожна школа індивідуально вирішувала, в якому форматі у них буде розпочинатись навчальний рік. Ключовим показником є питання безпеки: кількість дітей, які можуть навчатись офлайн, визначалась від кількості місць в укриттях. Все решта – на розсуд самих шкіл. Десь діти будуть вчитись онлайн, десь будуть окремі дистанційні дні, десь молодші учні навчатимуться лише у школах, а старші – дистанційно. Ми просимо всіх батьків це все індивідуально з’ясувати у своєму навчальному закладі», – додав Андрій Закалюк.
У кількох школах Львова будуть функціонувати класи дистанційного навчання. Відповідно батьки, які не хочуть, щоб їх діти вчилися офлайн, зможуть перевести дітей у ці школи.
Відтак, у кожному районі міста Львова буде визначений один навчальний заклад, в який батьки можуть звернутися і перевести дитину для навчання в онлайн-класах. Зараз ми пропрацьовуємо всі підготовчі моменти. Спочатку батькам потрібно звернутись у Центр професійного розвитку педагогічних працівників, щоб ми розуміли, яка кількість дітей є в кожному з класів і відповідно їх формувати. Після цього ми визначаємо заклад, в який батьки зможуть зареєструвати дитину. Умовою відкриття класу є певна кількість учнів, тому якщо, до прикладу, у 3 клас в одному районі зареєструють 3 дитини, а в іншому – 4, то ми не будемо робити 2 окремі класи для третьокласників, а об’єднуватимемо їх. Логістично для дітей це не буде проблемою, бо ми власне говоримо про онлайн-навчання.
«Потрібно чітко розуміти: дітей потрібно буде перевести зі школи, в якій вони навчались раніше, до тієї, де вони будуть вчитись онлайн. Тобто батьки мають зробити вибір: або залишати дитину у своїй школі і дотримуватись її форми навчання, або перевести її в інший навчальний заклад, де є дистанційні класи», – розповів під час брифінгу Андрій Закалюк, керівник управління освіти Львівської міської ради.
Чиновники наводять і статистику про те, що згідно з опитуваннями, які провели керівники та вчителі навчальних закладів Львівської міської територіальної громади, левова частка батьків обирає для свої дітей офлайн форму навчання.
«Ми поставили собі ціль – з першого вересня наші учні мають повернутися за парти. Ми провели опитування серед батьків: 76% батьків готові до того, щоб їх діти пішли до школи, 9% надають перевагу лише дистанційному формату, невеликий відсоток обирають сімейне навчання або екстернат. Близько 9% батьків станом на сьогодні ще не визначились», – розповів під час брифінгу Андрій Закалюк, керівник управління освіти Львова.
Натомість усі, з ким вдалось поспілкуватись «Ратуші» – не вірять чиновникам Садового.
«Знаєш, я добре знаю школу, де вчиться моя дитина. Укриття там таке, як підвал у нашій багатоповерхівці. Ми називаємо це смертною могилою із одним входом та виходом. А якщо врахувати наш панельний будинок – він складеться як картковий міраж. Звичайно, на початку цього всього під час тривоги ми виходили з будинку й сиділи на лавці біля нього, але у той підвал не ходили ніколи. Не піде туди і моя дитина. Якщо буде тривога – вона буде на відкритому просторі», – розповіла «Ратуші» мама 8-класниці із спального району міста.
Тим часом, у місті (заради справедливості зазначимо, що в Україні також) провалився експеримент із зупинкою громадського транспорту під час тривоги. Почалось все із Києва, де мер Кличко наказав зупиняти громадський транспорт під час тривоги. Все це спричинило колапс й повне нерозуміння й незручності для пасажирів, які користуються не тільки метро. Бо комунальні трамваї та тролейбуси почали зупинятись, а приватні маршрутки одразу забили на вказівку Кличка й возили далі пасажирів. Тому маразм не спрацював.
Щось подібне пробував у Львові зробити і мер Садовий. Проте фактично більше його слів справа і не пішла.
Ще 2 серпня Садовий у коментарі Твоє місто заявив, що у Львові під час оголошення повітряної тривоги транспорт має зупинятися, а пасажири – переходити до найближчого укриття. Міський голова Львова Андрій Садовий каже, що таке рішення діє з перших днів воєнного стану.
«Транспорт має зупинятися під час тривоги, пасажири – виходити і йти в укриття. Такий протокол, і він доведений до всіх водії, як приватного, так і публічного транспорту. Питання в тому, що люди не завжди дотримуються цього. Таке правило є, і воно прийнято на рівні міста», – сказав мер Львова.
За словами Андрія Садового, у місті є проблема, люди не дотримуються правил, не до кінця розуміють потенційну загрозу. Імовірно, потрібно, щоби поліція принаймні кількох оштрафувала і в такий спосіб вдасться навести порядок, припускає він.
«Справа не в водіях, а в мешканцях, які кажуть, що вони запізнюються на роботу, тощо. Для цього треба з ними теж проводити роз’яснювальну роботу», – додає він.
Проте справа і не у водіях, шановний Андріє Івановичу. Уявіть собі, їдете ви у трамваї на вулиці Франка, Дорошенка, Городоцькій, Замарстинівській чи будь-де інше. Починається тривога, трамвай зупиняється. І що далі? Куди йти? Ну добре, якщо йдеться про корінних львів’ян, які підуть додому чи в улюблений парк, а якщо йдеться про туристів? Ви дуже бачили, де справді у Львові є великі загальнодоступні укриття через півроку після повномасштабного вторгнення? І я не бачив…
У Львівській області батьки дітей однієї з шкіл нарікають на укриття, в якому повинні перебувати діти на випадок повітряної тривоги.
Як повідомляє «ТСН», у самому навчальному закладі бомбосховище може вмістити лише 50 дітей, решта — понад 7 сотень — бігтимуть у сусідні будинки. Батьки учнів вирішили проінспектувати укриття і жахнулися.
Побачене — жахає. Стіни в грибку, сирість, сморід, підлоги як такої нема, з цементу зішкрібають фекалії. Про вентиляцію чи стільці — немає й мови. Мама учениці 11 класу Червоноградського ліцею каже, що в закладі є укриття, але тільки на півсотні дітей. А їх — 800. Тож знайшли найближчі — у двох житлових будинках поруч. Та перебувати там — навіть декілька хвилин небезпечно для здоров’я, певні батьки.
«Найперше, щоб мені хотілося туди привести — це психолога, на мою думку, звідти діти вийдуть ще більш травмовані, ніж від самих сирен», — каже мешканка міста Червоноград Людмила Лахман.
У самому ліцеї пояснюють, за ці укриття не відповідають.
«Я до ЖЕКу не маю ніякого стосунку і ніякого права зробити там ремонт. Звичайно, що в такому стані, як воно є зараз, воно непридатне для перебування там дітей», — каже директорка Червоноградського ліцею Наталія Запісоцька.
Після екскурсії в будинкові укриття, батьки виклали відео в мережу. За декілька днів після — у підвалі уже почали робити ремонт. Але тільки косметичний.
Така ситуація з укриттями не тільки для цього ліцею. Це підвал у житловому будинку, куди б мали ховатися діти з садочка.
«Я коли це побачила і в мене ступор, що я маю робити. Я навіть вчора туди з нею не спустилася, чекала зовні, щоб не нажахати», — каже мешканка Червонограда Юлія Дроботюк.
В управлінні освіти кажуть, виділили чотириста тисяч гривень на укриття для шкіл. Але на підвали сусідніх багатоповерхівок не можуть, бо не на їхньому балансі.
«У нас підняття ґрунтових вод є вище ніж будь де, в нашому місці. Це мав бути навіть не ремонт, а реконструкція, всі мережі. І то в будь-який момент каналізація може забитися», — каже керівник відділу освіти Червонограда Ігор Гомонко.
Підприємство, яке відповідає за підвали, комунальне. Журналісти показали укриття міському голові. Він пообіцяв виправити ситуацію.
Чому так пізно почали робити хоч косметичний ремонт — відповіді немає. А от на капремонт — із заміною мереж, щоб ніде не протікало визнають, грошей нема.
У Червонограді є 21 школа. І половина з них не має укриттів, кажуть у Департаменті освіти. З садочками — ситуація ще гірша — із 15 тільки 3 — мають бомбосховища. Чи дозволить комісія відкривати заклади з такими укриттями поруч — ще не відомо. Та після побаченого, більшість батьків уже проголосували за онлайн навчання.
Обласні чиновники, до речі, теж звітують, що ситуація із укриттями на Львівщині чи не найкраща серед усіх областей. Народ, та вийдіть нарешті із своїх кабінетів й подивіться на реальний стан справ. Кого ми дуримо? Себе? А якщо справді «прилетить»?
Олег ДОВГАНИК, головний редактор ІВ “Четверта студія”