Чудернацькі назви селищ Львівської області

Печихвости (Львівський район). Це село отримало свою назву через драматичну подію. Під час татарських нападів місцеві жителі ховалися в печерах і змушені були запікати хвости тварин, щоб вижити.

Про це пише Четверта студія з посиланням на повідомлення у соцмережах.

Зади (Дрогобицький район) — поселення засноване “на задах”, тобто на околицях іншого хутора.

Новини (Яворівський район) — за переказами у 1762 р. приїхав козак із Запорізької області на прізвисько Новий. Побудував кілька будинків на новому полі після того виникла назва села Новини.

Ракобовти (Золочівський район) — наймовірніше те, що назва села походить від того, що в ріці Буг було багато печер, в яких водилися раки. Жителі села ловили раків спеціальними жердинами, які називалися „бовти”. Від того пішла назва Ракобовти.

Паликорови (Золочівський район). Існує декілька версій походження назви села. За інформацією Державного архіву, в незапам’ятні часи у селі почали масово вимирати люди, а поселення тоді було в урочищі «За рудою». Селяни взяли пару волів, впрягли у плуг й заорали поле для нового села. А ці воли-корови спалили. З того часу й пішла назва села Паликорови.

Буховичі (Яворівський район) — найімовірніше походить від давнього слов’янського або українського особового імені (прізвиська) — «Бух», «Бухович», що вказує на заснування або володіння поселенням родом Буховичів. Український філолог Станіслав Губерначук відносить назву «Паликорови» до ведійського часу. Корінь «пал» з ведійської мови означає захисник, Паликорови — захисник корів

П’яновичі (Самбірський район). Одна з версій назви села походить від того, що ріка Стрв’яж, яка протікає територією села, пінилася (польське «п’яна»).

Тулиголове (Львівський район) — за легендою, назва походить від того, що тут за легендою “притулили свої голови біженці з берегів Збруча” за часів татарських набігів на Поділля.

Дубина (Дубаї) — у селі Дубина на Львівщині встановили креативну табличку “Дубаї”, яка вже стала місцевою туристичною родзинкою.

Арламівська Воля (Мостиський район). Відомо, що на ці території переселилися люди з села Арламів неподалік від Добромиля, яких граф Переллі звільнив від панщини. Усі, хто отримав свободу та перебрався на нове місце, мали прізвище Арламовські, тому й назва села відповідна. Перші поселенці оселилися над річкою Чорний Потік, недалеко від теперішньої церкви. Відтак село заселялося вихідцями із навколишніх сіл.