У кожній територіальній громаді Львівщини та загалом України варто створювати Ради ветеранів, які допомагатимуть налагоджувати діалог між ветеранами, членами їхніх сімей і місцевою владою. Також у громадах бажано мати окремі відділи ветеранської політики.
Про це розповів ветеран, фахівець із супроводу ветеранів у Соснівці та голова Ради ветеранів у Шептицькому Сергій Красноженний, пише Четверта студія.
За його словами, Рада ветеранів у Шептицькому працює вже другий рік. Ідею створити таке представництво ветеранів минулого року запропонував міський голова. Після цього ветерани громади обговорили ініціативу та створили консультативно-дорадчий орган.
«Під час першого скликання багато ветеранів не розуміли, що це за орган і для чого він існує. Хтось думав, що Рада матиме владні повноваження, зможе, наприклад, виділяти землю. Хтось вважав, що сюди можна буде прийти, гримати кулаком по столу чи вимагати певних преференцій. Ми ж пояснюємо: Рада ветеранів – це насамперед консультативно-дорадчий орган, майданчик для комунікації ветеранів із міською владою», – розповів Сергій Красноженний.
Рада ветеранів не має безпосереднього впливу на рішення міської ради, однак може надавати рекомендації та пропозиції щодо ветеранської політики в громаді.
«Насправді дуже погано, коли в громадах питання, що стосуються ветеранів, вирішують без самих ветеранів. Якщо ж є Рада ветеранів, то до розробки програм ветеранської політики, обговорення різних питань і пошуку рішень можна залучати самих ветеранів», – пояснив співрозмовник.
У жовтні 2026 року відбулося вже друге скликання Ради ветеранів у Шептицькому. Її склад оновився на 60%. Наразі до Ради входять 18 людей. Це представники ветеранських громадських організацій, старостинських округів, а також ветерани-самовисуванці, які заручилися підтримкою побратимів. Водночас долучитися до обговорення можуть і ветерани, які не входять до складу Ради. Вони можуть прийти або зателефонувати її представникам, висловити свою позицію чи передати пропозиції, які згодом донесуть до міської ради.
Одним із найбільших викликів у роботі Ради Сергій Красноженний називає залучення ветеранів. Чимало військових повертаються зі служби через стан здоров’я або сімейні обставини й не всі готові брати на себе додаткову громадську роботу.
«Навіть якщо в громаді буде лише п’ять-шість ветеранів, спільна робота має вестися. Зрештою, не варто забувати й про членів сімей військових та ветеранів», – додав Сергій Красноженний.
Зазначимо, що до війни Сергій працював на вугільному підприємстві – був заступником директора з виробництва на одній із шахт. Є ветераном з 2014 року.
Тоді проходив службу у львівській 80-й окремій аеромобільній бригаді, яка тепер має назву 80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада. Під час служби на Луганщині отримав поранення, тож звільнився зі служби і повернувся у вугільну галузь.
Загалом пропрацював там понад 20 років – пройшов шлях від звичайного працівника до інженерно-технічного працівника. Повномасштабну війну у 2022 році зустрів на роботі.
Оскільки за рішенням ВЛК був непридатний до військової служби і взагалі виключений з військового обліку, долучитися до війська було непросто – у ТЦК відмовляли.
Один із побратимів записався до місцевої територіальної оборони – 63-го батальйону 103-ї бригади ТрО. Тож Сергій теж туди пішов.
Командири переглянули документи, оцінили досвід. запропонували посаду сержанта. Так він долучився до лав ЗСУ.
Після повернення із фронту у квітні 2025 року Сергій почав працювати фахівцем із супроводу ветеранів у Будинку воїна в Шептицькому.
Осяяні світлом поля Личаківського та Голосківського кладовищ
У Львові не вірять у казку про прослушку