У сесійній залі Львівської міськради нарешті завершився ремонт, фото Христина Процак
Минув рівно рік, як відбулись місцеві вибори. У Львові, як і в інших містах, обрали нову раду, у складі якої залишилися досвідчені політики і з’явилося багато нових облич.
Як працювалось їм впродовж першого року у новому складі депутатам, “Еспресо. Захід” запитав у голів фракції Львівської міської ради, пише Четверта студія.
Петро Адамик, голова фракції “Європейська Солідарність”:
“Ми, звичайно, маємо велику вагу у скликанні. Жодне бюджетне питання не може пройти повз нас, бо в регламенті передбачили, що повинна бути підтримка ⅔ депутатського складу, коли приймаємо якесь питання, що стосується коштів. Минулий бюджет приймали “на коліні”, але сказали – що це востаннє.
Зараз послухаємо виконання цього бюджету, в тому числі бюджету розвитку – як, що і де виконали. Розуміємо, що в минулому бюджет були “заначки”, якщо по простому висловитись – і в загальному фонді і бюджеті розвитку.
Зараз слова депутатам уже не підійдуть, депутатам потрібні факти. Прийняли такий бюджет тоді, побачимо наскільки він був реалістичний для виконання.
Ми насправді вже вибрали гроші з доходів на найближчих два роки це точно. Тому щось нове треба будувати, але треба розуміти головне – де ми на це візьмемо гроші. В іншому випадку, наступна депутатська каденція чи наступний міський голова просто отримає суцільні борги. Будуть лише зобов’язання і ніяких можливостей.
Минулої каденції була найчисельніша фракція “Самопомочі” і деякі речі вони намагались “пропхати”. Зараз цього не відбувається. І вже не йдеться про політику, а про господарку”.
Голова другої за чисельністю фракції у Львівській міській раді “Самопоміч” Вікторія Довжик каже, що спершу була шокована початком роботи нової ради, а саме, яким чином все розпочиналось.
“Те що було у листопаді минулого року – для мене були абсолютно незрозумілі речі. Частина депутатів мала інше бачення геть на все. Коли були фальстарти щодо засідань стоячи, без прапора, без священника. Тоді насторожило, яка далі буде робота в раді. Це було щось дивне.
Також спершу були намагання шантажу й узурпації. Зараз таких моментів менше, або й взагалі немає. Перший позитив – нам краще вдається знаходити порозуміння, ніж рік тому. Нема відвертого розколу, який ініціювали на початках. Вдалось за цей рік всім разом у дуже складних питаннях навчитись сідати за стіл переговорів, сперечатись, і шукати спільних рішень.
Рада, звісно, може працювати продуктивніше, зрештою, й мала б працювати продуктивніше – бо немає межі досконалості. Прийняли всі базові документи, навчилися за рік не диктувати умови, а все ж працювати, говорити та домовлятись. Оце вважаю великим позитивом. От зараз якраз ми виходимо на робочі стосунки, а політичні моменти трохи вгамувались.
На нині є питання з бюджетом і пандемією. Бюджет – це поки дражливий чинник і поки не може перейти у робочу площину. Бюджетний процес заполітизований. Тобто є речі, коли політика заважає господарці.
У Львові насправді є проблеми, як і всюди – газ, пандемія, і зараз ми ламаємо голову, де взяти 90 мільйонів, щоб запустити опалення.
В будь-які каденції спершу важко працювати, в кінці легше. Минулої каденції, коли була голова бюджетної комісії, було легше. Зараз бюджетна комісія перетворюється на 5 годинні дискусійні клуби”.
Голова фракції “Варта” Юрій Мартинюк переконаний, що це скликання ЛМР має переваги в тому, що жодна з політичних партій не має абсолютного центру впливу.
“Не був депутатом попередньої каденції, тому порівняти складно. Якщо, в принципі, говорити про речі, які можна відмітити – не змінилось точно те, що політика роботи ради залежить від міського голови, оскільки він залишився незмінним. Позитивно те, що жодна з політичних сил у раді немає абсолютної більшості. Тому, це змушує раду працювати у більш тісній комунікації й, власне, обговорювати ті рішення, які пропонуються до затвердження. На жаль, не завжди широкому обговоренню приділяється увага з боку виконавчих органів влади.
Вважаю, що рада може працювати злагоджено та ефективніше. З останніх моментів, до прикладу, варто було б поміняти порядок прийняття управлінських рішень і структуру ЛМР, хоч і так вже багато вдалось поміняти.
Те, що нам вдалось у питаннях міської господарки – треба відштовхуватись від інтересів міста, а не від інтересів політичних партій, чи всеукраїнських політичних трендів. В цьому нам вдається переконати наших колег. В процесі роботи знаходимо конструктивний діалог з усіма політичними силами.
А загалом відзначу, в міськраді є два центри впливу – Андрій Іванович зі “Самопоміччю” і на противагу (не знаю, чи це опозиція), це “Європейська солідарність”, яка є найчисельнішою фракцією. Це два центри впливу. Дуже добре, що жодна з цих політичних сил не мають абсолютної більшості.
Нагадаємо, минулого року 25 жовтня відбулись чергові місцеві вибори. На них обирали депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів.
У Львові міська рада 8-го скликання складається з п’яти фракцій: “Європейська Солідарність” у складі 26 осіб, що є найбільшою фракцією у цьому скликанні. Фракція “Самопоміч” під головуванням Вікторії Довжик, складається з 17-и осіб. Фракцію “Голос” складають 8 осіб. Голова фракції – Віталій Троць. Трохи менше, а саме 7 осіб є у фракції “Варта”. Голова фракції – Юрій Мартинюк. Фракцію “Свобода” у Львівській міській раді сформували із 6 депутатів, яку очолив Руслан Кошулинський.