Фото: pilgrimage.in.ua
26 червня відбудеться Всеукраїнська проща, присвячена пам’яті Страдецьких блаженних, Дню мирянина та 30-літтю виходу Української Греко-Католицької Церкви із підпілля. Архиєрейську Божественну Літургію під час прощі очолить Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.
Про це розповів парох храму Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ у Страдчі о. Іван Колтун.
«Ця проща також підкреслює пам’ять виходу Української Греко-Католицької Церкви із підпілля. Адже упродовж року священники із парафіянами зокрема будуть пригадувати цю дату. Також під час прощі ми будемо мати коментар пана Олега Турія з коротким екскурсом про вихід Церкви із підпілля. Будуть і банери з відповідними світлинами. Також Блаженнішого Святослава буде зустрічати родина, яка у підпіллі приймала священників греко-католицьких. Тобто ми стараємося також всюди нести цей месидж, що у цей день ми молитовно будемо дякувати Богові за вихід Церкви із підпілля» — зазначив організатор прощі та парох храму о. Іван Колтун.
Програма прощі
26 червня 2019 року о 8:30 год. — З’їзд прочан у с. Ямельня
на місце мученицької смерті блаженних священномученика Миколая Конрада та мученика Володимира Прийми
9:00 год. — Молебень до страдецьких блаженних
10:00 год. — Піша хода до молитовного поля біля «Страдецької гори»
11:00 год. — Архиєрейська Божественна Літурrія, яку очолить Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ
Благословення та освячення всякої речі
Присяга тверезості
Похід до парафіяльної церкви та молитва до блаженних
Хресна дорога, – повідомляє «Духовна велич Львова».
Ілюстрація: “Духовна велич Львова”
Довідка. Страдч – це відпустовий Марійський паломницький центр, святиня УГКЦ, яка за значущістю дорівнюється Зарваниці та Уневу. Це є також одна з найдавніших українських християнських святинь, адже молитва вперше вознеслася тут до неба ще в далекому ХІ ст. Тоді у невеличкій печері, видовбаній у піщаному пагорбі, розпочали свій чернечий подвиг двоє ченців, що за легендою примандрували сюди з Києва. Страдецький печерний монастир унікальний тим, що зберігся майже без змін ще з часів свого заселення. Це довгий підземний коридор із кількома відгалуженнями, в яких видовбані ніші, що служили монахам келіями, та невеличка печерна церква з витесаним у кам’яній товщі старовинним проскомидійником, кам’яним престолом та невеличким стільчиком для священика-сповідальника. Тут же збереглася чи не єдина в Україні затворницька келія з невеличким віконечком, що виходило у святилище, щоб затворник міг приймати Святе Причастя і отримувати свою скромну щоденну поживу. У самому Страдчі і досі з вуст у вуста передається розповідь про те, що чернеча печера є значно глибшою і довгим проходом з’єднує це святе місце з самою Києво-Печерською Лаврою. Та незважаючи на легендарний характер таких оповідей, суть їх справедлива і точна: Страдч – місце стародавньої києво-руської чернечої традиції, що розвивалася тут до ХІІІ ст., доки монастир не був зруйнований татарами. Печера в Страдчі стала також місцем давнього чудесного об’явлення Пресвятої Богородиці, яке сталося в часи татарських набігів на Україну. Тоді мешканці села під час нападу орди прихистилися в печерному монастирі. Татарський хан наказав закласти вхід до печери хмизом і, незважаючи на благання ігумена монастиря пожаліти людей, серед яких були старики і діти, підпалив його. Всі, хто були в печері загинули тоді від вогню та диму. Після цієї трагічної розправи над невинним і беззахисними людьми Пресвята Богородиця зійшла на страдецьку гору, щоб оплакати їх. Пам’ять про давніх мучеників і об’явлення Божої Матері зберегалася в Страдчі протягом багатьох століть аж до наших днів. В 1930-х роках печеру після археологічного обстеження облаштували, відновивши в ній церкву Матері Божої Нерушимої Стіни. Сьогодні в страдецькій печері прагнуть помолитися паломники з цілої України. Прочани беруть із собою на згадку печерний пісок, який зберігають як реліквію. У 1795 році на горі мешканці Страдчу на місці старої дерев’яної церкви збудували новий кам’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці. Папа Римський наділив церкву правом щоденного відпусту за участь у Службі Божій, яку також дозволено тут відправляти щодня ще тоді, коли такий звичай не був запроваджений у цілій Церкві.
Страдч – село у Яворівському районі Львівської області.