Фото: Радіо трек.
У Києві вручили другу антипремію «Це яйце» за сексизм. Цього року номінантами та номінантками стали народні депутати, чиновники, кандидати і кандидатка на місцевих виборах, а також президент України; національні канали і місцеві видання.
Про це ІВ Четверта студія повідомили організатори.
Шляхом голосування з короткого списку претендентів на здобуття антипремії журі обрало переможців у двох номінаціях: «Сексистське висловлювання» та «Сексиський матеріал». Також цього року вперше антипремія «Це яйце» започаткувала спецпремію за випадок, який заслуговує окремої уваги.
У номінації «Секситські висловлювання» перемогу здобули:
1.Глава партії «Слуга народу» та керівник фракції, народні депутати Олександр Корнієнко і Давид Арахамія
Лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко та голова фракції у Верховній Раді Давид Арахамія під час візиту до Миколаєва втрапили в сексистський скандал. Обговорили свою колегу Ірину Аллахвердієву: «Така піддута, звичайно, трохи. Чуть-чуть тюнінг too much». А також обговорювали колегу Тетяну Домбровську – кандидатку в мери міста Миколаєва від «Слуги народу»: «Баба робоча, взагалі. Як корабельна сосна. Вона тут від***рить триста зустрічей за чотири місяці. І виграє. Вона така наживо. Енергетика».
Координаторка з гендерних питань кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага» Ірина Славінська зауважує, що виборці більше не хочуть терпіти сексизм з вуст народних обранців і додає: «По-перше, одразу після початку скандалу політики стверджували, що відео є монтованим, і що вони тих слів нібито не говорили. Це цікавий симптом: дійсно, сьогодні політики не хочуть публічно асоціюватися із сексизмом, це вже не дуже модно. Тож перед ними тепер постає новий виклик – пора перестати говорити сексистські дурниці в приватному просторі. Якщо в душі людина сповідує зневажливе ставлення до жінок і дає собі право говорити про жінок у такому тоні, ці нахили важко приховати в публічній сфері – це як шило в мішку».
Іншим важливим фактом Славінська називає те, що Олександр Корнієнко записав вибачення – окреме відео, в якому визнає, що форму його висловлювання можна було сприйняти як сексистську.
«Звісно, краще було би пряміше сказати, що та форма висловлювання є сексистською. Але нехай, не все одразу», – іронізує експертка й коментує далі: «У моїх очах це історія про злочин і кару. Неприпустимі слова – обурення широкої аудиторії – спроба списати все на монтаж і підступ недоброзичливців – обурення широкої аудиторії – вибачення та визнання сексизму. Це історія зі щасливим кінцем, яка свідчить, що виборці більше не хочуть терпіти сексизм у вустах народних обранців».
У програмі «Урядовий квартал» Євген Червоненко систематично ображав депутатку від фракції «Слуга народу» Галину Янченко. Вона пішла зі студії після фрази «Ваш уровень – научиться правильно, сдвинув ноги, сидеть на токшоу, девушка».
Медіаекспертка та тренерка з безпеки Інституту масової інформації Ірина Земляна наголошує, що народна депутатка Галина Янченко неодноразово публічно зіштовхувалася зі знецінюванням та приниженнями в свій бік. Випадок, який стався в програмі «Урядовий квартал», де Червоненко вдався до принизливих сексистських коментарів, не міг бути непоміченим.
«Низькість і ганебність висловлювання Червоненка викликають огиду, і коментувати їх зайве. Але цей кейс свідчить про те, що перед сексизмом не захищені всі, яку б посаду не обіймали. На сьогодні, на жаль, досягнення чи дії політикинь майже не обговорюють, натомість все зводиться до зовнішнього вигляду, кольору туфель і “розкажіть секрет, як жінці вдається працювати і суміщати з материнством”. У жінках все ще вперто не бачать професіоналок, і народні обраниці не стали винятком. Впевнена, що ми це змінимо», – зазначила Ірина Земляна.
3.Начальник Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у Кривому Розі Павло Дабіжа
Начальник Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у Кривому Розі Павло Дабіжа у коментарі до допису депутатки Криворізької міської ради від Об’єднання «Самопоміч» Людмили Бурман написав таке: «Найбільше зло — це допустити жінок і дітей до прийняття важливих рішень, наприклад, до голосування, який би вигляд не мали ці люди. Саме тому загальне виборче право і рівність чоловіків і жінок, це — нісенітниця». Наразі коментар видалений, проте ми не бачили публічного вибачення за ці слова. Скрін за лінком.
Подібні вислови поширюють нетерпиме ставлення до жінок і є прикладом публічної мови ворожнечі за ознакою статі, говорить кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини Тамара Марценюк.
«Дуже прикро бачити, що усі зусилля держави за останні десятиліття із розбудови політики рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків зводяться нанівець подібними коментарями від посадовця», – зауважила експертка.
На її переконання, такі публічні думки є неприпустимими в демократичному суспільстві, яке багато років втілює ідеї рівності та прав людини. «Складається враження, що рівень освіти і професійної підготовки керівника Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді не відповідає стандартам», – відзначила Марценюк. Вона також порадила чиновнику ретельно перечитати такі важливі закони України як «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та Закон України «Про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні».
«Окремо в межах щорічної міжнародної кампанії “16 днів протидії гендерному насильству”, яка проходить наразі в Україні, варто нагадати, що подібні думки поширюють нетерпиме ставлення до жінок і є прикладом публічної мови ворожнечі за ознакою статі», – пояснює вибір журі Тамара Марценюк.
У номінації «Секситський матеріал» перемогу здобули:
Колишня заступниця міністра інфраструктури Олександра Клітіна оголосила про створення власної партії «Україна проти корупції». Своє відеозвернення ексчиновниця записала з відкритим декольте, чим спровокувала хвилю обговорень та шеймінгу у соцмережах. Натомість в ефірі каналу ZIK влаштували опитування, справжні у неї груди чи штучні.
Цей випадок сексизму коментує заступниця шеф-редакторки «Детектор медіа» Гала Скляревська: «Можливо, ведучі каналу не знають, що таке сексуальна об’єктивація. І до яких наслідків призводить ставлення до жіночого тіла як до об’єкта, який можна розглядати, обговорювати, а потім використовувати так, начебто його володарка – манекен, а не жива людина. Проте саме цим ведучі і займалися у студії — об’єктивували людину, зводячи її буття до її зовнішності та навіть окремих частин її тіла, і транслювали цей меседж на широке коло глядачів, не відчуваючи відповідальності. Це опитування засудила експертна спільнота, однак канал продовжив транслювати сексистські висловлювання гостей та толерувати їх».
Одразу два медіа поділять між собою антипремію за сексизм через применшення ролі жінки у заголовках «Дружина письменника з Черкас отримала нагороду за найкращу режисуру на американському кінофестивалі» та «Дружина письменника з Черкас отримала нагороду за найкращу режисуру». Ідеться про українську режисерку Ірину Цілик, яка отримала нагороду американського кінофестивалю незалежного кіно «Санденс» 2020 за найкращу режисерську роботу в категорії світового документального кіно за стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин» та ще низку інших нагород міжнародних кінофестивалів.
Опублікувавши такий заголовок, видання применшили роль режисерки Ірини Цілик, знецінили її роботу як самостійної незалежної людини та фахівчині своєї справи. Це класичний гендерний стереотип, який часто множать українські медіа, що «жінка сама нічого не здатна без відомого чоловіка», пояснює голова Асоціації «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Єлизавета Кузьменко.
«Невже режисерка не заслуговує на згадку свого імені у заголовку новини? Привід важливий – отримання престижної нагороди. Натомість медіа, які поширили цей сексизм, мабуть, вважають, що письменництво чоловіка є більш вагомим для новини. Шкода, оскільки завдання медіа – дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти й точності інформації, уникати дискримінації та сексизму. Це, до речі, також вимога законодавства», – додає Кузьменко.
Інформаційна агенція «Гал-інфо» опублікувала статтю з рубрики «Портрет кандидата». Героїнею матеріалу стала Оксана Юринець — кандидатка від партії «Удар». Матеріал супроводжувався ілюстрацією, що зображувала Оксану з великими губами та довгими нарощеними нігтями. Позаду неї було видно велику чоловічу тінь. Чоловіків «Гал-інфо» зобразило зовсім-по іншому.
Журналістка Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу пояснює, що коли йдеться про сексистське висловлювання в медіа, публічному просторі, нерідко з поля зору «випадають» саме зображення, якщо не йдеться саме про сексистську рекламу.
«Буває, що і стаття загалом ок, виважена подача, але достатньо і однієї ілюстрації, щоб усе перекреслити», – переконана експертка. Як у випадку із карикатурою на Оксану Юринець. При тому що її опонента, Ігоря Зінкевича, в цьому ж самому виданні, – показали також карикатурно, але як успішного, ділового чоловіка.
«Його максимальний недолік – неголене обличчя. При чому, що як і Оксана Юринець, так і Ігор Зінкевич – обидва мають великий досвід у політиці, є сильними конкурентами та мають свою команду. Чому ж у такому разі жінку “традиційно”, по-сексистськи зображують як таку, що неспроможна приймати рішення, роблячи головний акцент на її зовнішності, а не діловій репутації?» – наголошує Виртосу.
Спецпремія
Цьогорічну спецпермію отримує кандидатка на посаду міської голови Києва Ірина Верещук.
Для видання gordonua.com Ірина Верещук сказала: «Коли я чую про ці «феміністичні рухи», кажу їм: «В армію. І все стане на свої місця».
Координаторка проєкту #вибориБЕЗсексизму Ірина Тишко коментує: «Попри те, що більшість скарг про сексистські висловлювання, які ми отримали в межах антипремії, стосувалися чоловіків, на жаль, цього року ми віддаємо спеціальну нагороду жінці».
Експертка переконана, що Ірина Верещук продемонструвала приклад патріархального мислення та внутрішньої мізогінії. Також Тишко нагадала, що в українському парламенті найбільша кількість жінок за свою історію незалежності — 21% і майже 30 тисяч жінок в українській армії.
«Це стало можливим не за помахом чарівної палички, а завдяки тривалій боротьбі тих самих феміністок, яких Ірина Верещук посилає в армію. Дуже шкода, що політикиня відкидає той факт, що саме завдяки багаторічним зусиллям жіночого руху, вона отримала право обирати і бути обраною, а її гра у «свого хлопця в політиці» — це ілюзія, адже досі політика — це чоловіча монополія, яку варто руйнувати жіночою солідарністю та об’єднанням зусиль. А саме це могло б стати для Верещук щасливим квитком у мерство», – підсумувала Тишко.