21 вересня у рамках 25 Book Forum відбулась зустріч-інтерв’ю з львівським перекладачем та письменником Андрієм Содоморою.
Содомора презентував нову книгу “Бесіди п(р)одумки”.
“Четверта студія” публікує найцікавіші думки відомого філолога:
“Поговорити про думки або подумки... Заголовок книжки налаштовує читача на думання та розшифрування. Завдяки “Р” в дужках назва може прозвучати у двох заголовках – і це правильно”.
“Думання – це надзвичайна приємність. Є книжки для приємного проведення часу, просто погортати і відпочити… А основне покликання книжки – це її прочитання, прочитання не горизонтально, а вертикально. Знайти у книжці щось таке, що просуває нас східцями вверх”.
“Думання – це теж бігання, але набагато швидше, ніж ногами. Казали давні греки, що нічого швидшого, ніж думка немає. І це бігання надзвичайно приємне, бо це не бігання якимось стадіоном чи майданом, а бігання в духовному просторі. А у духовному просторі немає просторових та часових меж. І ми можемо поспілкуватися з Гомером, з Франком, з Філлером”.
” Перекладаючи, тримаюсь не мови, а слова. Я тримаюся слова в цілому, духу твору, щоб цей твір припав до душі. Фраза.. фраза мусить лягати на душу.”
“Зачароване коло, розчарує його: пуста чарка”
” Горнятко горнимо і гладимо гладуще. Подумаєте, що геть нічого не має, але тут поетика дотику”.
” Ми тепер читаємо поспіхом. Я думаю, що наша філологічна освіта стала б глибшою і цікавішою, коли б ми практикували нескорення.. Бо це зараз катастрофа. Як би ми практикували повільне читання. ” Зупинись, хіба ти не бачиш цього слова”, от тоді в нас буде філологічна освіта.”
“Бачите для ока “очевидно” є, а для вуха немає. І це не випадковість, бо ми прагнемо видовища”.
“Поспіх – це, по-перше, проникання в українську мову величезного відсотка не наших слів. Це втрата слуху до своєї мови. Але, що найважливіше – мова втрачає свою с-о-к-о-в-и-т-і-с-т-ь”.
Це може бути черговий вкид ворога, щоб посіяти паніку