Легенева гіпертензія визначається як патологічний стан, обумовлений стійким підвищенням тиску крові в судинному руслі легеневої артерії з поступовим закриттям просвіту середніх і дрібних судин легенів. Наростання легеневої гіпертензії носить поступовий, прогресуючий характер і в кінцевому результаті викликає розвиток правошлуночкової серцевої недостатності, що може стати причиною смерті. Лікування є дороговартісним, у важких випадках хворі потребують трансплантації органокомплексу серце-ленегі.
Якщо у пацієнта не виявляють об’єктивних причин легеневої гіпертензії внаслідок інших захворювань, то діагностують ідіопатичну (первинну) легеневу гіпертензію, яка належить до рідкісних, або орфанних захворювань. Серед причин вторинної легеневої гіпертензії важливе місце посідають хронічні хвороби легень, тромбоемболія легеневої артерії, ураження міокарду, вроджені вади серця тощо.
На первинну легеневу гіпертензію частіше хворіють люди віком від 20 до 40 років (переважно жінки), припускають важливу роль генетичних факторів у розвитку даного захворювання.
Як зазначив завідувач відділення дитячої кардіохірургії Львівської обласної клінічної лікарні Миколи Коника, на Львівщині є 39 пацієнтів із легеневою гіпертензією (34 дорослих та 5 дітей). Вони забезпечуються лікуванням за програмою “Покращення медичної допомоги хворим з легеневою гіпертензією”, яка входить в обласну (цільову) “Комплексну програму надання медичної допомоги мешканцям Львівської області на 2017-2020 рр.”.