30 років тому – 26 квітня 1989 – у Львові на багатотисячному мітингу в річницю Чорнобильської катастрофи вперше відкрито піднято національні синьо-жовті прапори. Тоді міліція та агенти КҐБ не наважились протиставитись велетенському натовпу.
Проте вже 1 травня на традиційній для режиму «маніфестації трудящих» за такі прапорці «правоохоронці» виламували руки та з усіх сил намагались перешкодити пронести їх перед центральною трибуною, на якій приймало парад усе місцеве компартійне керівництво.
На світлинах першотравнева демонстрація у Львові.
Альтернативна колона була сформована за ініціативи УГС, ТУМ та інших неформальних організацій. Початково вона нараховувала біля 2 тисяч демонстрантів, проте невдовзі збільшилась у рази за рахунок офіційних колон. Заздалегідь були заготовані декілька десятків синьо-жовтих полотен, та портрети опозиційного діяча Івана Драча. Перед трибунами люди вигукували гасла «Свобода!», «Єдність!», «Ми за Драча!», «Народному Руху – бути!». Усі спроби міліції і тайняків КҐБ не пропустити кількатисячну колону львів’ян до центральної трибуни та пронести національну символіку зазнали краху.
Вперше, на весну 1989 року, після встановлення комуністичного режиму в Україні (на Заході від 1944-го, на Сході від початку 1920-х) прилюдно замайоріли українські національні прапори. Це стало виразною ознакою, що окупаційному більшовицькому режиму в Україні надходить логічний кінець.