Львівська дослідниця Олеся Яремчук розповіла про вимагання хабаря та фуршету при захисті дисертації. Письменниця та журналістка у своєму матеріалі для “Української Правди” розказала, як в одному з українських університетів з неї вимагали гроші за захист кандидатської дисертації.
“Виявляється, що потрібно платити по 100 доларів трьом експертам за роботу і опонентам. Окрім того, аспірант має зробити фуршет на 20 осіб, має заплатити за розсилку автореферату. Я взагалі-то думала, що можу зробити це сама, але в процесі виявилося, що це лише там потрібно робити”, — каже Олеся Яремчук, пише Четверта студія з посиланням на Суспільне.
За п’ять днів пост у Facebook на її сторінці з посиланням на матеріал набрав більше двох сотень поширень, а в коментарях користувачі розповіли про схожий досвід захисту своїх наукових робіт в українських вишах. Та дати хід справі вона не наважується. Адже довести факти корупції нелегко.
Зараз Олеся викладає в Українському Католицькому університеті. Вона вісім років працювала над дисертацією, досліджувала німецькомовні джерела у Віденському університеті та вчилась там на аспірантурі. Перекладені репортажі дівчина видала книжкою, яка називається “Міста і люди”.
Захищати кандидатську роботу вирішила в Україні. Олеся каже, чула історії від колег про факти корупції, тому вирішила податися у платний університет, аби оплатити роботу офіційно.
“У процесі виявилося, що це не лише 18 300 гривень за ніби як офіційний внесок в касу. Але коли справа дійшла до захисту, виявилось, що просто захистити дисертацію не вийде. У моєму випадку йшлося приблизно про 3 тисячі доларів, але знайомі мої аспіранти, і ті, які переживали схожі історії, казали, що це може бути і 5 тисяч. А з таких спеціальностей, наприклад, як право, міжнародні відносини, чи медицина, це може бути 17 тисяч доларів”, — каже Олеся Яремчук.
Надмірна бюрократизація — велика проблема української системи вищої освіти на думку директора Львівського медіафоруму Юрія Опоки. Свій науковий ступінь доктора філософії він здобував у Варшавському університеті.
“Ті практики, які описала Олеся, вони є ганебними, і вони є абсурдними великою мірою, так. Отже, те, що дуже полегшує, наприклад, здобувачам, молодим науковцям життя, це є стилістика тексту і якісь формальні вимоги до роботи. На Заході вони абсолютно ліберальні”, — розповідає Юрій Опока.
Директор Центру Шептицького Олег Яськів у 2010 році захистив докторську дисертацію з галузі матеріалознавства. Йому доводилось бути і керівником, і опонентом кандидатських робіт. Чоловік каже, з фактами завуальованого вимагання грошей ніколи не зустрічався. А організацію фуршетів сприймав як ініціацію нового вченого в наукове товариство.
“От він молодий, старші люди сидять і це зміна поколінь. Те, що на заході за це платить університет за фуршет, а в нас інститути і університети на це коштів не мали, ну це інше питання, це вже до фінансової моделі нашої науки”, — каже Олег Яськів.
Олеся не хоче говорити, про який сааме університет мова, адже за це її можуть звинуватити у наклепі. Юрист Олег Мицик говорить, що довести факт корупції майже нереально, а допомогти боротися з нею може лише суспільний розголос.
“В такому випадку єдиним суттєвим покаранням є суспільний, громадський осуд, оскільки розголос такої інформації з душком корупції, як правило, призводить до відставок, до програшу тих людей намайбутніх конкурсах, ліквідацією тих органів, які повинні були вирішувати ці питання”, — каже юрист Олег Мицик.