Цього дня народився Богдан Ступка (1941-2012), український актор театру і кіно, художній керівник столичного Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Родом актор з селища Куликів на Львівщині. Народився під час німецької окупації.
Як пише “Четверта студія” з посиланням на Укрінформ, до сцени – акторства і співу його привчили рідні. Батько співав у Львівській опері, там співав і мамин старший брат, а тітка була концертмейстером. За лаштунками Львівської опери юний Богдан почув спів Івана Козловського та Сергія Лемешева, долучився до світового оперного мистецтва. Актором мріяв стати з 17 років, але вступав спочатку на хімічний факультет Львівського університету. Щоправда, провалився на іспитах, працював в обсерваторії та заочно вчився на філологічному факультеті Львівського університету.
«Я б міг стати хіміком, або звіздарем, але, як бачите, став актором… Мабуть Господь кожному з нас призначає якусь роль у цьому житті…», – зауважував Богдан Сильвестрович. У 1961 році він закінчив акторську студію при Театрі ім. Марії Заньковецької, згодом працював у ньому (його наставником був Сергій Данченко). Дебютував у кіно роллю Ореста Дзвонаря у фільмі «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка. У 1978 році на запрошення Сергія Данченка, який тоді очолив Театр ім. Франка, перебрався до Києва. 1993 року отримав Шевченківську премію за головну роль у виставі «Тев’є-Тевель» за Шолом-Алейхемом. Роль Тев’є Ступка зіграв понад 300 разів.
Загалом на сцені зіграв понад 50 ролей, а в кіно – більш як сотню. У 1999-2001 роках був міністром культури, у 2001 році, після смерті Сергія Данченка, очолив Театр імені Івана Франка. Народний артист, Герой України. Богдан Ступка зажив слави не тільки як один із найяскравіших і найпотужніших українських акторів, але і як надзвичайно мудрий, розважливий керівник та наставник. Молоде покоління франківців добре пам’ятає батьківські звернення метра: «синку-донечко» та чи не миттєве гасіння різних конфліктів і розбрату. Він цінував у людях, передусім, щирість і людяність; сам був зразком шляхетності, толерантності і порядності.
Як написав на своїй сторінці у ФБ Олег Вишняков, «27 серпня легендарному українському актору Богдану Сильвестровичу Ступці виповнилося б 79 років. Він більше 30 років виходив на сцену одного з кращих театрів України – ім. І. Франка, і більше 10 років ним керував. Хоча сам Ступка говорив, це не робота – просто частина життя. Ступка був душею театру, його двигуном і натхненником.
Його хотіли бачити в головних ролях найкращі режисери з різних країн. Його не раз наполегливо кликали переїхати в Москву, ближче до кіновиробництва, – він відмовився.
“Я український актор, який знімається в польських, австрійських, італійських, російських фільмах”, – пояснював Ступка.
Тріумф йому принесли фільми «Вогнем і мечем», «Свої», «Дім» і «Водій для Віри», «Тараса Бульба».
В якій би країні не знімався, своїх колег між сценами він вчив співати українські пісні. Ступка любив, коли на знімальному майданчику його лагідно називали Бодя, Ступочка або Сильвестр Сталоновий і дуже не любив офіціозу і пафосу.
Незважаючи на нескінченну зайнятість Богдан Сильвестрович вважав, що в житті немає нічого важливішого за сім’ю. І коли сім’я поповнювалася онуками, він жартував – клан Ступок розростається.
З клану Ступок на сцені залишається син Остап, онук Дмитро, можливо актором буде і маленький – теж Богдан Ступка, на сцену він виходив на ювілей дідуся.
Він помер 22 липня 2012 року, на 71-му році життя. Причиною смерті стала гостра серцева недостатність на фоні однієї з останніх стадій раку кістки”.
Архівне відео/Сніданок з 1+1