Кардинал Йосип Сліпий 55 років тому спророкував створення незалежної Української Церкви. Збуваються пророцтва Йосипа Сліпого про незалежну Українську Церкву і Державу, Томос.
Як пише «Четверта студія» з посиланням на Ukrainian People Magazine, у далекому 1963 році Екзарх Великої України кардинал Йосип Сліпий проголосив на весь світ ідею самоврядного Патріархату Української Церкви через історичне зібрання – Вселенський Собор у Ватикані. Це була спроба отримати Київський Патріархат для однієї з гілок української християнської церкви східного обряду – УГКЦ, що має тяглість від князя Київського Св. Володимира. У 1981 Сповідник Віри Йосип Сліпий виклав у Заповіті пророче бачення єднання українців у лоні самоврядної Української Церкви задля незалежності України.
На Різдво 2019 року об’єднана Православна Церква України отримала Томос, а Україна – інструмент посилення незалежності від північного сусіда з його імперськими зазіханнями. Томос розхитав основи зазіхання імперії через УПЦ МП – дочірню церкву Російської Православної Церкви в Україні на території, яка входила до земель «святої Русі» в різні роки минувщини.
Щоб зрозуміти поточний стан цієї правічної боротьби на теренах України сьогодні і роль давно очікуваного Томосу, слід заглянути християнським поглядом, хоча б у не таке далеке минуле – ХХ сторіччя і події, до яких було дотичне життя Йосипа Сліпого.
У 1941 році, за планом комуністичного вождя Сталіна в СССР – країні пануючого дрімучого атеїзму, новітньому Вавілоні безбожників, була з успіхом завершена п’ятирічка по повному знищенню «религиозного дурмана». Всі церковні органи Православної Російської Церкви (ПРЦ) були знищені остаточно, тисячі незламних вірних ПРЦ, як і християни інших конфесій імперії, були відправлені за Віру в концтабори чи фізично знищені. Проте вже 1943 року, для спротиву гітлерівському вторгненню і виживанню країни войовничого атеїзму, третьої вересневої ночі, у Кремлі трьома богоненависниками і трьома священиками була узгоджена і цим принципово створена нова структура для використання заляканих християн Росії і інших республік імперії – Російська Православна Церква (РПЦ). Церква почала діяти під безпосереднім контролем НКГБ – «Совета в делах Русской православной церкви при Совете Народных Комиссаров СССР». Про насичення кліру і приходу РПЦ агентурою спецслужб публічно не афішувалося, і православні імперії влили життя у «відновлену» церкву. Одначе, після визволення територій від німецької окупації утиски вірних РПЦ з різною інтенсивністю не припинялися аж до розпаду комуністичної імперії. Зокрема, носити хреста всім працюючим, а особливо військовим, було заборонено, а християни не мали кар’єрного росту і позбавлялися участі в суспільному житті.
У 1946 році потугами «НКГБ СССР» Українську греко-католицьку Церкву було «самоліквідовано», церква перейшла в стан підпілля, як у часи гоніння християн язичницьким Римом. Відкидаючи неодноразові пропозиції НКГБ, глава гоненої богоборцями церкви Йосип Сліпий був приречений владою імперії на тривале катування за Віру. Замість посади митрополита Київського Російської Православної Церкви в колі «работников церкви», Йосип Сліпий обрав голодні і холодні концтабори з ув’язненими християнами та священиками з усіх куточків СССР. Після арешту у 1945 у віці 53 років, потім був тричі поспіль засуджений у 1953, 1957, 1962 роках, провівши в ув’язненні загалом 18 років. Та не зрікся сану, чину і Христової Віри. Священик з великої букви, Йосип Сліпий підпільно всі роки неволі здійснював своє служіння в численних концтаборах Сибіру і Мордовії для християн усіх конфесій, в тому числі православних російської церкви, католиків поляків, литовців та ін.
По отриманні документа про свободу, завдяки Папі Івану XXIII та президенту США католику Джону Кеннеді, ще в ізольованому від світу концтаборі вже не молодий 71 річний незламний українець Йосип Сліпий найперше спитав: «А чи стала вільною Церква?». Висланий новим очільником Кремля М.Хрущовим до Ватикану Йосип Сліпий в тому ж 1963 році здійснив для українців спробу отримати самоврядний Київський Патріархат на історичному II Вселенському Ватиканському Соборі для однієї з гілок української християнської церкви східного обряду – Української греко-католицької Церкви, що має тяглість від св. Володимира, князя Київського.
Президент США, віруючий Рональд Рейган, відповідно до християнського погляду на внутрішню і міжнародну політику Кремля, назвав СССР у біблійному сенсі «Імперією Зла», а також «центром Зла в сучасному світі». 8 березня 1983 року на виступі перед Національною асоціацією євангелістів США у Флориді відбулося оголошення боротьби із цим «Злом».
Через 35 років, у 2018 президент України П.Порошенко на виступі з нагоди 1030-річчя Хрещення Київської Русі-України публічно заявив, що дочка РПЦ – Українська Православна Церква (в розумінні управління, а не прихожан) «…цілковито і беззастережно підтримує реваншистську імперську політику Кремля. Ба більше: сама доктрина “русского мира” народилася в люксових келіях ієрархів РПЦ». Президент України заявив про необхідність «обрубати всі щупальця, якими всередині нашого державного організму орудує країна-агресор».
В унісон із Заповітом (1981) предстоятеля УГКЦ і Екзарха Великої України Йосипа Сліпого звучить екуменічна позиція нинішнього глави УГКЦ – греко-католика Святослава Шевчука відносно автокефалії, Томосу та взаємодії з Православною Церквою України, що визначає архіважливі стратегічні перспективи церков Східного обряду київського походження.
19 грудня 2018 року Глава Української греко-католицької Церкви Святослав звернувся до Митрополита Православної Церкви України Епіфанія з пропозицією “разом почати шлях до єдності і правди”. Архієпископ нагадав, що українська православна і українська греко-католицька церкви є “церквами Володимирового хрещення, які були народжені в купелі дніпровських вод” і публічно наголосив, що “простягає руку Епіфанію і всім православним братам”. «Ми покликані спільно долати перешкоди, які стоять на шляху до єдності», – зазначив Глава УГКЦ Святослав.