225 дітей знайшли тимчасовий прихисток в обласному притулку Служби у справах дітей ЛОВА

Під час перебування дитини у притулку відповідні служби вирішують її подальшу долю, зокрема, повертають у рідну сім’ю або ж допомагають знайти нову прийомну.

Про це йдеться на офіційному сайті Львівської ОДА, пише “Четверта студія”.

Вчора профільний заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко та начальник Служби у справах дітей Львівської ОВА Володимир Лис відвідали обласний притулок для дітей, який підвідомчий Службі.

До притулку скеровують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах (втратили дім або вимушено втекли з дому тощо). Обласний притулок – тимчасовий хаб, де дітки перебувають певний час і звідки їх повертають рідним або прилаштовують у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, передають під опіку або піклування. Тож кількість дітей, якими тут опікуються, постійно змінюється.

З початком повномасштабної війни кількість дітей у притулку збільшилась. Від 24 лютого притулок прийняв 225 дітей. Зараз тут перебувають 54 дитини, з них 39 – з інших областей України (Запорізької, Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської та Харківської).

«Під час моніторингового візиту до обласного притулку Служби у справах дітей обласної адміністрації ми оглянули умови, в яких проживають діти, проінспектували нове укриття та котельню. Умови перебування дітей є належними, вони повністю забезпечені одягом, харчуванням та засобами гігієни.

Окрім цього, як розповіла директорка притулку Світлана Гаврилюк, для дітей діє гурток англійської мови, проводять заняття з фітнесу, кулінарні майстер-класи, уроки малювання, для дітей-переселенців організували курси української мови.

За цей рік закладу вдалося залучити понад 1,1 мільйон гривень спонсорських коштів», – розповів заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко.

Також під час візиту Іван Собко та Володимир Лис поспілкувалися з дітьми та працівниками закладу.

«Складно переоцінити важливість ефективної роботи притулку, бо все, що упустимо на етапі перебування дітей тут, може призвести до фатальних наслідків у їхньому майбутньому. Діти, як губка, всмоктують те, чого їх вчать, тож з раннього віку, ще до 6-7 років маємо подбати про їхнє виховання. Курси української мови для діток-переселенців, які організували тут (у притулку – авт.), є саме на часі. Діти повинні знати свої рідні мову і культуру!», – наголосив Іван Собко.