Фото: З архіву ставр. Братства св. ап. Андрія УАПЦ/Духовна велич Львова
Сьогодні, 25 лютого 2020 року, минає 20 років відтоді, як Предстоятель УАПЦ, Патріарх Димитрій (Ярема), відійшов у вічність.
Як пише “Четверта студія” з посиланням на РІСУ, Патріарх Димитрій активно відстоював ідею автокефалії Української Православної Церкви та став одним з ініціаторів ІІІ відродження УАПЦ. До кінця життя Патріарх Димитрій намагався налагодити діалог з Константинополем та досягти визнання УАПЦ світовим православ’ям.
Довідка: Патріарх Димитрій (свiтське iм’я – Володимир Ярема) народився 9 грудня 1915 р. у селi Глiдне Березівського повіту на півночі Сяніцької землі (тепер Кросненське воєводство у Польщі).
У 1931-1938 рр. у Львовi Володимир Ярема навчався малярства в художника Павла Ковжуна. Також студiював теорiю музики, сольфеджiо, диригування, засновував хори. Вступив до ОУН. У 1938-1939 рр. служив у польському вiйську, брав участь у перших боях Другої свiтової вiйни. Опинився в нiмецькому полонi. Згодом, у 1942-1944 рр. навчався у Львівській мистецько-промисловій школі під керівництвом проф. Михайла Осінчука. З благословення митрополита УГКЦ Андрея (Шептицького) скерований для здобуття духовної освіти до малої семінарії. Навчанню завадила мобілізація до Совєтської Армії та ліквідація Української Греко-Католицької Церкви.
Після повернення з війська працював у Національному музеї. Був переконаний у тому, що перехід на православ’я зі збереженням традиційного для Галичини обряду допоможе порятувати Церкву від русифікації та винищення. З цих мотивів згодився прийняти рукоположення й 3 серпня 1947 р. був висвячений архиєпископом УПЦ Макарієм (Оксіюком), братом єпископа УАПЦ Йосифа (Оксіюка), на диякона, а 10 серпня 1947 р. – на священика.
На початку 1989 р. звернувся з листом до митрополита Фiларета (Денисенка), екзарха Російської Церкви в Україні, з закликом до реабілітації національних Церков, підтримки Церквою визвольних прагнень українського народу.
19 серпня 1989 р. протопресвітер Володимир Ярема проголосив вихід Петропавлівської парафії м. Львова (у якій служив з 1969 р.) з-під юрисдикції Московського Патріярхату та входження її до складу Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з митрополитом Мстиславом (Скрипником). Отець Володимир Ярема став ініціатором і активним учасником проведення Помісного собору 5-6 червня 1990 р., на якому було прийнято статут УАПЦ і обрано її Патріарха. Після смерті Патріарха Мстислава й переходу до РПЦ та новоствореної УПЦ КП більшості єпископів УАПЦ, о. Володимир Ярема на прохання решти її єпископату згодився прийняти чернечий постриг і вночі з 23 на 24 серпня 1993 р. був пострижений з іменем Димитрій. Постриг прийняла і його дружина. 5 вересня 1993 р. у Борисоглібському храмі м. Києва владика Димитрій висвячений на єпископа. 7 вересня 1993 р. Другий помiсний собор обрав його на Патрiарха Київського i всiєї України. 14 жовтня 1993 р. у церквi Спаса на Берестовi у Києві вiдбулася iнтронiзацiя.
Протягом свого патрiаршого служiння Патріарх Димитрiй вiдвiдав усi єпархiї УАПЦ в Українi, а також США і Польщу.
У своєму передсмертному Заповiтi Патрiарх Димитрiй закликав вірних УАПЦ визнати над собою юрисдикцiю Митрополита УАПЦ в дiаспорi та УПЦ в США Константина (Багана) та продовжити працю над творенням єдиної Помiсної Української Православної Церкви в канонiчнiй єдностi зi Вселенським Патрiархом.
Помер Патрiарх Київський i всiєї України Димитрiй 25 лютого 2000 р., похований поруч з мурами рідного храму свв. Петра і Павла у Львові.