Василь Бобинський. Фото 1920-х років. Із книги: Історія української літератури. Т. 6. – Київ: Наукова думка, 1970
121 рік від дня народження Василя Бобинського (1898-1938), українського поета, одного з найцікавіших поетів «розстріляного відродження».
Народився Василь Бобинський на Львівщині. Учився в гімназіях Львова і Відня. Брав участь у першій світовій війні. З 1922 року співпрацював із прокомуністичною пресою Західної України. Редагував і видавав літературні тижневики «Світло» і «Вікна», в яких пропагував прорадянські погляди. Першу збірку віршів «В притворі храму» видав 1919-го.
За свої гострі політичні виступи в 1926 був заарештований польською владою, просидів п’ять місяців у львівській тюрмі. У 1930 році, як чимало інших літераторів із Західної України, переїхав разом із сім’єю в більшовицьку Україну (до Харкова) в надії на краще життя. Там одна за одною побачили світ збірки його поезій – «Тайна танцю», «Ніч кохання», «Слова в стіні». За поему «Смерть Франка» Василь Бобинський був навіть відзначений премією Наркомосу УРСР.
Остання прижиттєва книжка Бобинського «Поеми та памфлети» вийшла у 1933 році. У тому ж році поета арештували. Судова «трійка» винесла рішення відправити поета у виправно-трудовий табір строком на три роки. Бобинського було направлено на будівництво каналу Москва-Волга. Вже там – новий арешт і вища міра покарання (розстріл). Вирок було виконано 28 січня 1938 року, – пише “Укрінформ”.
Ні депутати Львівської міської ради, ні чиновники Садового не піднімали це питання
Не існує вищої цінності, ніж захист Батьківщини та свого народу