1 серпня 1913 року померла Леся Українка

Жалобна процесія з тілом Лесі Українки на Байковому кладовищі, 7 серпня 1913 року © Музей видатних діячів української культури, Київ

1 серпня 1913 року у грузинському курортному селищі Сурамі, що неподалік від Кутаїсі, на 43-му році життя померла українська поетеса, письменниця, перекладачка, діячка українського національного руху Леся Українка. За кілька днів вона була похована в Києві на Байковому кладовищі.

Про це пише “Четверта студія” з посиланням на “Цей день в історії”.

Від 1907 року у Лесі з’явились ознаки туберкульозу нирок. Задля лікування вона зими 1909-1910, 1911, 1912-1913 років проводила у Єгипті. Перебування там уповільнювало розвиток хвороби, але не спиняло її.

У травні 1913 року Лариса Петрівна через Одесу виїхала на Кавказ. Та хвороба швидко прогресувала. О першій годині ночі 1 серпня 1913 року Леся Українка померла на руках матері, сестри Ізидори та чоловіка. На другий день у Сурамі відбулась панахида, яку відправив місцевий священик. Труну із тілом запаяли та повезли до Києва, куди поїзд прибув 7 серпня. Того ж дня відбувся похорон. Домовину на катафалку від вокзалу у супроводі поліції відвезли одразу на Байкове кладовище, перед яким процесію очолив священик кладбищенської Свято-Вознесенської церкви. Труну понесли на руках шестеро жінок, першими йшли приятельки Лесі України акторки Наталія Дорошенко та Валерія Пахаревська.

Лесю Українку поховали на третій дільниці Байкового кладовища між могилами брата Михайла (1869-1903) та батька Петра Антоновича (1842-1909). Через 17 років поруч із батьком поховали матір Лесі Українки Олену Пчілку (Ольгу Петрівну Косач, 1849-1930).

У 1939 році на могилі Лесі Українки був встановлений надгробний пам’ятник (скульптор Галина Петрашевич). У 1971 році меморіальні надгробні гранітні плити були встановлені на могилах Петра Антоновича, Ольги Петрівни та Михайла Петровича Косачів.

За життя Лесі Українки окремими виданнями вийшли лише три збірки її поезій — «На крилах пісень» (Львів, 1893), «Думи і мрії» (Львів, 1899) та «Відгуки» (Чернівці, 1902). У 1904 році у Києві світ побачила сильно відцензурована книга її вибраних поезій «На крилах пісень», а у 1911 році київське видавництво «Дзвін» спромоглося випустити лише перший том її творів.

В Україні діє 5 музеїв Лесі Українки. Два з них знаходяться у Новограді-Волинському — Літературно-меморіальний музей Лесі Українки та Музей родини Косачів. Інші три — у Колодяжному, Ялті та Києві. Ще один музей Лесі Українки знаходиться у Сурамі в Грузії.