Окупанти обстріляли Краматорськ: є жертви
В Україні посилили відповідальність за катування. Відповідні зміни до Кримінального кодексу України набули чинності 29 грудня 2022 року. Ухвалений документ є вкрай актуальним як під час війни, так і для мирного життя, оскільки йдеться про людську гідність, життя та здоров’я. Громадська організація Центр спільних дій пояснює, в чому полягають нові зміни в законодавстві щодо катування.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Центр спільних дій.
Питання тортур та катувань постало особливо гостро після початку повномасштабного вторгнення. Як повідомляє Офіс генпрокурора, після відходу російських військ на деокупованих територіях виявили 54 катівні. Прокуратура наприкінці 2022-го вже зафіксувала 5079 кримінальних правопорушень за фактами катувань. Організація Human Rights Watch, яка розслідує та повідомляє про порушення прав людини, визнала, що насильство, жорстокість та допити стали частиною політики російських військ.
Проблема катувань існувала в Україні ще до повномасштабного вторгнення. Правоохоронці регулярно вдавались до насильства. Всі урядові спроби реформувати систему не були достатньо ефективними. Від тортур, за даними Харківської правозахисної групи, постраждали сотні тисяч українців. Лише у 2018 році фізичного насильства від поліції зазнали понад півмільйона осіб. 90% потерпілих не повідомляли про знущання правоохоронців, адже вважали це марною справою.
Після звернень про застосування тортур провадження якщо і відкривали, то здебільшого кваліфікували такі випадки не як катування, а як перевищення службових повноважень. Наприклад у 2017-2019 роках по всій Україні зареєстрували лише 258 проваджень за статтею катування і винесли 6 судових рішень.
Відчуття вседозволеності та безкарності серед правоохоронців призводило до трагедій. Остання справа, що набула загального розголосу — у 2020 році, у місцевому відділку в Кагарлику поліцейські зґвалтували і побили дівчину. У Офісі генпрокурора заявили, що керівник відділення знав про подібні методи роботи своїх підлеглих, але нічого з цим не робив. У підсумку відділок розпустили, а судові слухання по цій справі тривають досі. І це лише один приклад, який став публічним.
Тому у Верховній Раді вирішили боротися із проблемою катування і посилити відповідальність за цей злочин. Відповідний проєкт закону зареєстрували у квітні 2021, а ухвалили в цілому лише через півтора року — у грудні 2022.
Новий закон посилює відповідальність за катування — тепер це злочин не середньої тяжкості, а тяжкий, за який карають позбавленням волі від 3 до 6 років. Це на рік більше, ніж було раніше. Якщо ж до катування причетний представник держави, у тому числі іноземної — термін ув’язнення зросте до 7-12 років без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю впродовж 3 років після виходу на свободу. Тобто, якщо до тортур був причетний прокурор, то суд заборонить йому надалі працювати у прокуратурі у найближчі три роки після звільнення.
Народні обранці свідомо вписали відповідальність іноземців до Кримінального кодексу — у майбутньому це допоможе судити російських військових за тортури над українцями.
Для такого злочину як катування, якщо його вчинила посадова особа, скасовується строк давності, який раніше складав 10 років. Це означає, що винних у тортурах зможуть судити навіть через десятки років після скоєного. Скасування строків давності діє з моменту ухвалення нового закону. Отже поновити справи про катування, термін давності яких закінчився, наприклад, у 2021-му, не вийде.
Ще одна важлива зміна — закон розширює саме поняття “катування”. Ним вважатиметься будь-яке фізичне та психологічне насильство над людиною для того, аби отримати від неї інформацію або ж примусити її до того, що суперечить її волі. Таке визначення цілком відповідає тому, яке використовує Європейський суд з прав людини. Це дозволить у подальшому уникнути маніпуляцій, коли провадження відкривали не за “катування”, а за легшими статтями, наприклад, зловживання або перевищення влади.
Заборона тортур — одна із фундаментальних цінностей демократичних суспільств. Вона стосується людської гідності, і саме людська гідність є абсолютним правом, яке держава не може обмежити за жодних умов. І те, що Україна ухвалила закон, який посилює відповідальність за катування, — безумовно крок до вирішення цієї проблеми.