Мобілізація в Україні: чи продовжать вручати повістки після 23 серпня
Правоохоронний Комітет Верховної Ради рекомендує прийняти за основу законопроект про спрощення умов для накладення заочних штрафів від ТЦК і арешту рахунків ухилянтів.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Судово-юридичну газету.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 25 жовтня рекомендував прийняти в першому читанні законопроект 12093, яким пропонується спростити механізм притягнення до відповідальності ухилянтів за статтями 210 та 210-1 КУпАП, тобто, за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію.
По-перше, розширюється коло випадків, коли може накладатися заочний штраф без складення протоколу.
Так, у змінах до статті 258 КУпАП прямо передбачається, що повернення виклику ТЦК з відмітками про невручення чи відмову в отриманні є підставою для того, аби не складати протокол, а відразу винести постанову про «заочний штраф».
«Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК, якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК підтвердних документів про отримання особою виклику або про повернення виклику з відмітками про невручення чи відмову в отриманні» – зазначено у законопроекті.
Тобто, після повернення «Укрпоштою» неврученого виклику ТЦК зможе відразу скласти постанову про штраф, без необхідності складати протокол.
Додамо, після того, як поштар поклав у поштову скриньку повідомлення про необхідність отримати повістку на пошті, в особи є 3 дні на її отримання, інакше вона повертається з відповідною відміткою, і така особа фактично вважається повідомленою. Після цього ТЦК може винести постанову про штраф, а виконавець почати процес арешту коштів ухилянта.
По-друге, встановлюється, що доказами по справі будуть відомості та реєстрова інформація Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».
Раніше суди подекуди вказували, що інформація з Реєстру «Оберіг» не може вважатися сама по собі доказом вчинення правопорушення.
У разі ж прийняття законопроекту, буде існувати безпосередня норма, відповідно до якої ТЦК зможе прикласти витяг з Реєстру, який доводитиме, що особа не оновила дані, не оновила їх у встановлені строки або ж інформація про таку особу взагалі відсутня в «Оберіг».
При цьому, як відомо, старий порядок ведення реєстру «Оберіг» втратив чинність, а новий порядок ведення реєстру «Оберіг» засекречений, тому не досить зрозуміло, на що саме доведеться посилатися судам, коли вони будуть брати до уваги витяги з «Оберіг».
По-третє, передбачається, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, можуть також розглядаються за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила таке адміністративне правопорушення або за місцем їх виявлення.
По-четверте, встановлюється, що у разі несплати штрафу особою, що вчинила правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова підлягає примусовому виконанню.
Тобто, постанова ТЦК буде направлятися виконавцю, який зможе відразу відкрити виконавче провадження, арештувати рахунки ухилянта та здійснити інші дії щодо забезпечення стягнення.