Фото ДСНС
У полях на Миколаївщині наші вояки тиснуть ворога той чинить опір і спалює усі села довкола, в яких ще живуть люди.
Війна спустошила селище Віктора перетворивши його в руїни. Тепер чоловік один на вулиці і з парою сусідів в усьому селі, йдеться в ТСН.
«Буває вдається ніч поспати, а буває заснеш і неочікувано вибухи, йдуть до нас снаряди і летять над хатою, як снаряд падає, хата плаває, як корабель на морі», – розповідає чоловік.
Йому за 60. Поки тихо, порпається біля напівзруйнованого будинку, коли починаються обстріли -ховається по всіх закутках. Так і живе 5-ий місяць.
Димарі, вирви, спалені трактори, бетонні стовпи, які порозкидало неначе сірники. Окупанти руйнують усе .І не зважають ні на села, ні на поля, в яких стоїть не зібрана пшениця. «Все рушать, що можуть – з далекобійної б’ють, з «Градів», «Смерчів», з ракет кидають, літаки літають», – розповідають військові.
Просто під час знімань ТСН починаються вибухи. Десь у полях наші САУшки б’ють по ворогу у відповідь. За лічені хвилини займається посадка, в якій окопались окупанти.
Від майстерності і вправності Вадима залежить життя всього екіпажу. Чоловік -водій самохідноі артилерійської установки, родом з Житомирщини, до війни працював будівельником. Самохідка відстрілюється і розчиняється у нетрях, аби потім з’явитися на якомусь іншому напрямку і там завдати несподіваного удару окупантам. Щоб зупинити його нищівну ходу українськими степами.
Тіло військового, якого помилково поховали під іменем живого що був в полоні, ексгумували у селі…