Сваловичі – це невеличке поліське село, де нині проживає два десятки мешканців. Подвір’я будинків з правої сторони вулиці прямо виходять до річки Прип’яті, а ліворуч розкинувся сосновий ліс.
Тут поруч з чудовою волинською природою і давньою архітектурою поліщуків зберегли свою красу та автентичність народні творіння з лозоплетіння, вишивки, ткацтва.
У Сваловичах старі хати, клуні, льохи криті стріхою з очерету, який заготовлюється тільки взимку, коли міцна крига скує місцеві болота. У селі можна побачити колодязі із журавлями, плетені паркани і багато човнів на березі річки.
Це забуте Богом і владою село має багату історію. Місцеві мешканці розповідають, що до другої світової війни тут було 300 хат, які окупанти спалили. Але люди у другій половині ХХ століття все відбудували і розпочали нове життя.
Життя не вічне, минають літа і відходять у вічність працьовиті мешканці Сваловичів, які залишили після себе для прийдешніх поколінь свої трудові сільські надбання, що також не витримують часу…
Фото Володимира Дубаса
У Раді уже не приховують глибоких проблем: які рішення працюють проти України та українців
СПРАВУ ПРО НЕЗАКОННІ ПРЕМІЇ ГОЛОВИ МІСТА ЛЬВОВА АНДРІЯ САДОВОГО ВІЗЬМЕ ПІД ОСОБИСТИЙ КОНТРОЛЬ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР