Колись він тренував борців самбо, але з початком російської збройної агресії слово «боротьба» набуло нових значень. Службу у Національній гвардії України чоловік розпочав у 2018 році, потім уклав контракт, здобув додаткову освіту і став інструктором-командиром відділення на бронетранспортерах. Сьогодні він досвідчений воїн, головний сержант батальйону, кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеня і відзнак «За оборону України» та «За доблесну службу». Він не називає своє ім’я, а в підрозділі його знають за позивним Бор.
Про це повідомила служба інформації та комунікації 45 полку імені Олександра Красіцького Національної гвардії України, інформує Четверта студія.
Перший справжній бойовий досвід він отримав під час ротації в зону Антитерористичної операції в складі тоді ще 9 полку оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади. Там він був командиром відділення в роті розвідки. Тоді гвардійці зі спецслужбами викрили й затримали групу небезпечних мародерів.
Про початок повномасштабного вторгнення Бор дізнався від командира взводу. Чоловік одразу відправив дружину на захід, а сам прибув до частини. Отримавши зброю та майно, підрозділ вирушив на Запорізький напрямок, де відбувся перший бій.
«Я з групою контролював правий фланг, там, де був приватний сектор. По дорозі їхали два наші БТРи, а позаду спішувалися військовослужбовці. Піднявши дрон, побачили колону, яку неможливо було навіть перерахувати, і прийняли рішення відійти за міст та організувати оборону. Два БТРи, протитанкова гармата «Рапіра», союзний підрозділ Збройних Сил – проти нескінченного потоку ворожої бронетехніки. Бій був нерівний, але ми тримались. Один танк вдалося знищити, але решта прорвалась. Тож наш підрозділ відійшов на інші позиції», – згадує гвардієць.
Згодом відділення Бора приєдналося до морських піхотинців під Кам’янським. Під час огляду місцевості гвардійці виявили колону техніки противника: три Тигри та два Камази з піхотою.
«Підпустили ворога на 200 метрів, я подав команду «Вогонь». Перший БТР підбили, один Камаз знищили, другий – уразили. Піхоту противника, що розсипалась, наздогнали і ліквідували. Після бою ми заволоділи трофеями – справними Тигром і Камазом», – розповідає Бор.
Наступні місяці його відділення вело розвідку на Запорізькому напрямку. Завдяки здобутим даним було знищено три танки та дев’ять одиниць іншої техніки противника.
Зараз чоловік служить у 45 полку імені Олександра Красіцького Національної гвардії України головним сержантом батальйону. Сьогодні серед його основних завдань – навчання головних сержантів підрозділів і командирів відділень, заняття з особовим складом.
«Хочу підвищити злагодженість між сержантами, максимально вплинути на їхню підготовку й укомплектувати батальйон настільки, щоб ефективніше виконувати завдання», – зазначає нацгвардієць Бор.
Сьогодні він уже не просто бойовий командир. Його головна відповідальність – підготовка майбутніх воїнів. Досвід, здобутий на передовій, він перетворює на знання для інших. Сержантська робота – це передусім про особистий приклад, дисципліну і постійну готовність навчатися самому та навчати інших. І тому шлях Бора триває і набуває нового сенсу – не лише самому бути готовим до бою, а й зробити готовими до нього тих, за кого він відповідає.