Львівська галерея мистецтв публічно попросила міського голову Жовкви не фотографуватись на фоні відреставрованої церкви Святої Трійці і звинуватила його у приписуванні собі чужих заслуг з відновлення святині, пише ZAXID.NET.
Таку реакцію в автора допису викликала світлина мера Жовкви Олега Вольського, яку той зробив біля тієї самої церкви і опублікував у Facebook з нагоди Яблучного Спаса у середу, 6 серпня. Менш ніж за добу на офіційній сторінці галереї у Facebook з’явився емоційний пост, де невідомий автор обурюється світлиною мера, звинувачує його у спробі привласнити чужу роботу, «комсомольській практиці» та містить низку інших образ, в тому числі ейджистського характеру.
Реставрація 300-річного дерев’яного храму у Жовкві триває п’ять років, впродовж яких парафія змушена молитися у тимчасовій фанерній споруді на подвір’ї. Попри те, що реставраційні роботи на завершальній стадії, від громади і балансоутримувача, яким є Львівська галерея мистецтв, вже близько року звучать взаємні звинувачення, які кожна зі сторін транслює у соцмережах.
Церкву відновили, а на богослужіння не впускають
Громада Жовкви має претензії, що її не допускають до богослужінь у майже відреставрованій церкві Святої Трійці, основні роботи в якій закінчили ще торік. Тим часом керівництво Львівської галереї мистецтв звинувачувало місто у блокуванні оформлення документації на земельну ділянку біля церкви. Та найбільше взаємних претензій стосуються того, хто найбільше доклався до впливу і прийняття рішень з відновлення цінної пам’ятки.
Реставрація дерев’яної церкви Святої Трійці у Жовкві розпочалася у 2019 році. Храм 1720 року належить до пам’яток архітектури національного значення і Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Роботи планували закінчити за рік, до 300-літнього ювілею церкви, але через брак фінансування їх призупинили. Церква та її внутрішні розписи замокали у напіврозібраному стані. Реставраційні роботи починав Державний історико-архітектурний заповідник у місті Жовкві, але 2020 року його ліквідували як юридичну особу і передали в управління Львівській національній галереї мистецтв. 2022 року з держбюджету виділили 10,5 млн грн на закінчення робіт і вже влітку 2023 року у церкву повернули відреставрований цінний іконостас школи Івана Рутковича. Всі інші роботи були також майже завершені: повністю перемостили ґонт, замінили аварійні бруси та інші елементи.
Втішена громада готувалася до повернення у храм, однак у вересні 2023 року міська рада повідомила, що балансоутримувач пам’ятки – Львівська національна галерея мистецтв – блокує це рішення.
«Зібралися чисельно, щоб вирішити що робити з керівництвом Львівської національної галереї мистецтв (на їхньому балансі церква), яке навідріз відмовляється від відкриття храму та здійснення там богослужінь найближчим часом. Вислухали позицію кожного: отця Василя Батюка, парафіян, депутатів та працівників міської ради. На жаль, від галереї ніхто не прийшов», – повідомляв у вересні 2023 міський голова Жовкви Олег Вольський.
Суть конфлікту у землі
Як пояснив тоді ZAXID.NET Олег Вольський, галерея подала у міськраду проект землеустрою, щоб оформити право постійного користування ділянкою під церквою. Але коли на земельну комісію подали документи на оформлення, там з’ясувалося, що ділянка збільшена на 15 м від огорожі у напрямку житлових будинків на вул. Львівській. Депутати міськради відмовили Галереї, оскільки документація була не оформлена належним чином. Відтак, як стверджувала міськрада, Галерея вдалася до шантажу.
«Коли ці документи подали на земельну комісію, то межі були без погоджень збільшені, ніж є по факту, – з 0,1888 га до 0,2170 га. Якщо цей проект не буде підтримано, вони [керівництво Галереї] декларують, що не здадуть об’єкт в експлуатацію і не дозволять відкрити святиню», – пояснив тоді Олег Вольський.
У той сам час гендиректор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк опублікував на сайті Zbruč свою позицію, зазначивши, що на ділянці, яку Галерея просила оформити для місцевої релігійної громади, мали збудувати плебанію, санвузол, господарські приміщення. Директор галереї зазначив, що Жовківська міська рада відмовила їм у належному землевпорядкуванні 30 серпня 2023 року.
«Щоб завершити реставрацію пам’ятки, ми повинні врешті-решт ввести її в експлуатацію. А що для того потрібно? Перше: завершити реставраційні роботи. Друге: ми маємо остаточно оформити до кінця земельну ділянку, щоб могти відповідні папери подати на введення об’єкта в експлуатацію. До того часу вся територія довкола церкви є будівельним майданчиком, куди, до речі, доступ непричетних осіб заборонений – і це повинні врахувати прихожани церкви: збудована без дозволів тимчасова споруда, в якій проводяться богослужіння, є ще однією проблемою, яку заклали попередні власники об’єкта. Третє: потрібно провести оформлення самої процедури введення об’єкта в експлуатацію. І тільки після цього – четверте – можна розглянути питання форм експлуатації об’єкта. Звісно, що на умовах оренди, бо тільки цю можливість передбачає чинне законодавство», – написав Тарас Возняк.
Чия заслуга більша?
Цей конфлікт, спалахнувши торік у вересні, більше не висвітлювався публічно, крім окремих постів образливого змісту у соцмережах, аж до тепер. У середу, 6 серпня, міський голова Жовкви Олег Вольський опублікував у Facebook фото біля церкви Святої Трійці з привітанням громади з нагоди свята Преображення Господнього.
«Позаду мене – церква Пресвятої Трійці у Жовкві, відреставрована памʼятка ЮНЕСКО, яка ближчим часом неодмінно буде відкрита для парафіян і гостей громади. Для цього зроблено усе можливе», – запевнив він.
Вже наступного дня на сторінці Львівської галереї мистецтв та директора Тараса Возняка з’явився дошкульний допис зі звинуваченням міського голови Жовкви у приписуванні собі чужих заслуг з реставрації церкви.
«Шановний міський голово чудесного міста Жовква, Олеже Івановичу Вольський, маємо до вас уклінне прохання не поститися на об’єктах, до реставрації яких ви не доложилися навіть своїм струдженим пальчиком. І не натякати таємниче тим, хто не надто розбирається у справі відбудови наших об’єктів, що це неначе ви все це зробили. Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького вже надоїла ваша комсомольська практика приписувати собі наші здобутки. Розуміємо, що селфі з будь-якого приводу і на тлі чужих здобутків є найкращою виборчою технологією», – зазначено у пості Галереї.
ZAXID.NET ще раз звернувся за коментарем до обох сторін і обидві запевнили, що процес реставрації церкви йде до логічного завершення.
Олег Вольський запевнив, що міська рада виконала зобов’язання, провела інвентаризацію землі і надала її в користування в тих самих межах, як було раніше, – по периметру огорожі, без збільшення ділянки. Таке рішення депутати прийняли на сесії у липні 2024 року.
«Також в нас були неодноразові зустрічі, консультації, розмови по телефону з паном Тарасом, привозили гостей різних рівнів, які взялися нам допомагати вирішити це питання. Ми добилися через Міністерство культури те, що виділили додаткові кошти на відновлення стінопису. Я особисто мав чотири зустрічі в Києві з керівництвом міністерства та іншими органами, які взялися лобіювати це питання. Як запевнили колеги, найближчим часом цей процес має зрушитися, бо так далі не може бути. Велика парафія церкви не може бути заручником якихось захцянок одного директора Галереї. Тепер чекаємо, чи Галерея виконає своє зобов’язання», – зазначив міський голова Жовкви.
Тим часом позиція Львівської галереї мистецтв, яку озвучив її речник Василь Мицько, полягає у тому, що «спроб порозумітися не було, є тільки піар голови».
«Наше непорозуміння стосується того, хто до чого докладався – з боку Галереї, і з боку міста. Зараз є напруження, бо ми працюємо в поті чола, щоб все довести до кінця, але зовсім не відчуваємо підтримки на місці. Треба, щоб було сприяння з боку міста стосовно ділянки. За твердженням нашої адміністрації, міська рада не спричинилась ніяким чином до реставрації, а вона була багатоетапною», – наполягає Василь Мицько.
Ще одним нюансом Василь Мицько називає відсутність договору між релігійною громадою і Галереєю про оренду церкви, яку треба буде укласти по завершенні усіх робіт. Хоча Вольський стверджує, що договір, укладений ще у 1990-х і затверджений в ЛОДА, досі є чинним.
Поки тривають реставраційні роботи, церква досі вважається будівельним майданчиком, небезпечним для відвідування. До кінця 2024 року запланована реставрація внутрішнього стінопису, що стане останнім етапом робіт. Галерея стверджує, що якщо межу землі не збільшать, буде тісніше і дискомфортніше самій же громаді. Однак «об’єкт здадуть в експлуатацію і відразу укладається договір», – запевнив Василь Мицько. Тим часом парафія церкви Трійці вже п’ятий рік тісниться у маленькій тимчасовій споруді. Схоже, що їй доведеться перезимувати там ще один сезон.