Траурним видався цьогорічний День Прапора для Трускавецької громади – в останню путь проводжали воїна Володимира Барана.
Про це інформує Четверта студія з посиланням на прес-службу Трускавецької міськради.
Здавалося, ще зовсім недавно, кілька місяців тому волонтери шукали для нього бронежилет та інше бойове спорядження, бажали щасливого повернення додому. Але незбагненні шляхи Господні – хоча Бог зберіг йому життя під час боїв (Володимир Баран був поранений та проходив реабілітацію), але все одно забрав у своє Небесне Царство.
Хто народився, той рано чи пізно мусить померти. Найпочеснішою у всі часи та у всіх народів вважається смерть за Вітчизну, під час проходження військової служби. Воїн Володимир Баран без вагань покинув рідну сім`ю, свої щоденні обов’язки і пішов на фронт захищати Україну. Він навіки залишиться в пам`яті українців як Воїн з великої літери, як той, хто віддав життя за Батьківщину.
Церемонія прощання з Володимиром Бараном проходила 23 серпня в церкві св. Миколая – головній трускавецькій святині.
У надгробних промовах отці Петро Івасівка та Володимир Бондарчук згадали про сьогоднішній День Українського Прапора та про патріотизм, котрий має проявлятися не на словах, а на ділі. Любов до України – це не гасла і не декларації, а щоденна праця, відстоювання свого, рідного (мови, культури, традицій, справедливості, чеснот), готовність піти зі зброєю в руках захищати рідний край від ворога. Саме так вчинив Володимир Баран, якого всі, хто його знав, запам’ятають як дуже порядну людину, майстра на всі руки, скромного і чесного чоловіка, батька, сусіда, трускавчанина, Українця.
Вічна пам`ять Володимиру Барану та всім воїнам, котрі в різні часи віддавали своє життя за незалежність України. Його жертва не є марною – вона наближає нашу спільну Перемогу. Царство йому Небесне…
Подробиці
Місто, як повідомляє один із поліцейських, що знаходяться там, знаходиться під постійним вогнем противника
ЦПД опублікував ІПСОшні тези, які вилізли напередодні набрання чинності «мобілізаційним законом»