У Львівській політехніці відбулось засідання Міжпарламентської Ради Україна-НАТО (ФОТО)

17 травня 2022 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулось засідання Міжпарламентської Ради Україна-НАТО (UNIC).

Про це пише Четверта студія з посиланням на прес-службу Львівської політехніки.

Членів Міжпарламентської Ради привітав начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

«Ви вирішили приїхати у Львівську область після ще одного ракетного удару, який був цієї ночі. Величезне дякую за вашу сміливість. Це також засвідчує вашу підтримку і бажання бути разом з українським народом. Символічно, що ця зустріч відбувається на Львівщині. Наш регіон протягом багатьох років був ідейним локомотивом євроатлантичної інтеграції України та виступав центром підготовки, спільних тренувань і навчань для військових.

Дякую кожному солдату, офіцеру та усім інструкторам НАТО, які брали участь у вишколі наших захисників від 2014 року. Знання, які воїни отримали під час спільних тренувань, суттєво впливають на той результат, який наша армія показує у протистоянні росії зараз», – акцентував Максим Козицький.

Він наголосив, що сьогодні українці зі зброєю в руках захищають від росії цінності, які декларує уся Європа.

«Ми точно готові до озброєння за стандартами НАТО, але і наші воїни готові передати безцінний бойовий досвід, який здобули дорогою ціною. Зараз Україна бореться на передовій за мирне майбутнє Європи, і це майбутнє неможливе без повноцінної інтеграції нашої держави у євроатлантичні структури. Настав час долучити Україну до колективної безпеки як державу, яка на полі бою довела право вирішувати свою долю і гарантувати безпеку для континенту», – додав очільник області.

Ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало розповів про здобутки вищого навчального закладу, освітній процес та активну участь студентства і викладачів у допомозі ЗСУ.

«У нашому університеті навчається більше ніж 30 тисяч студентів, працюють понад 500 докторів наук, 1400 кандидатів наук. Попри війну ми забезпечуємо безперебійний навчальний процес. Студенти та аспіранти активно працюють, щоб допомогти війську. В університеті функціонує багато волонтерських центрів, які допомагають державі у боротьбі з російським агресором. Близько чотирьох тисяч переселенців на сьогодні живе на території Львівської політехніки. Ми ні на мить не сумніваємось, що Україна переможе у цій війні. Дякую за допомогу, яку ви надаєте нам», – зазначив Юрій Бобало.

Співголова Міжпарламентської Ради Україна-НАТО (UNIC) Міхал Щерба підкреслив, що делегація приїхала, аби висловити солідарність у боротьбі, яку веде проти агресора український народ.

«Основне запитання, яке сьогодні хочемо вам поставити: як ми ще більше можемо допомогти Україні? Усі ми дуже захоплюємось відвагою та сміливістю вашого народу на тлі російської агресії. Я б хотів висловити нашу глибоку повагу українським Збройним Силам. Ми переконані, що президент росії цією війною хоче розчавити вашу демократію та залякати інші суверенні держави. Щодня ви відстоюєте ті цінності, які є фундаментальними для держав-членів НАТО та усього мирного світу. Наша позиція очевидна – ми продовжуємо надавати підтримку Україні, тісно координуючи зусилля з вашою делегацією», – наголосив Міхал Щерба.

Він також акцентував на тому, що країни-члени НАТО повинні надавати ще більше новітньої зброї Україні.

«Ми спочатку зосереджувались на зброї пострадянських часів, але зараз намагаємось стимулювати уряди забезпечити Україну новітніми видами зброї. росія нападає не лише на Україну, це фактично неоголошена війна проти НАТО. росія намагається переписати безпекову структуру Європи. Ми повинні зробити так, аби росія заплатила високу ціну у політичному та економічному сенсах. Окрім економічних санкцій, вона має бути ізольована на всіх площинах. Наша довгострокова політика щодо росії не повинна змінюватись жодним чином, якщо навіть виникне враження, що йде деескалація чи зміни у політиці росії», – підкреслив Міхал Щерба.

Інші представники делегації теж висловили свою підтримку українському народу.

Також порушили питання важливості розблокування портів і продовольчої безпеки світу. Окремо обговорили ситуацію в Маріуполі та звільнення українських захисників.

Окрім проведення зустрічі у Національному університеті «Львівська політехніка», делегація відвідала також місце, де проживають тимчасово переміщені особи.

“Дуже приємно було вчора зустріти друзів і колег на UNIC, з якими працювали у парламенті восьмого скликання, і які вже були у 2019 році у Львівська політехніка.

Вони підтримують Україну сьогодні і працюють за для нашого спільного євроатлантичного майбутнього. Дякуємо Богу, ЗСУ, і друзям з NATO Parliamentary Assembly / Assemblée parlementaire de l’OTAN. Віримо і працюємо на перемогу України!”, – пише у Фейсбуці екс-нардеп, голова ЛОО УДАР Оксана Юринець.

Нагадаємо, в обмін на згоду на вступ до НАТО Фінляндії та Швеції Туреччина хоче осудження ними усіх курдських організації та знаття обмежень на продаж озброєнь.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це, посилаючись на анонімні розмови із трьома високопоставленими турецькими урядовцями, пише Bloomberg.

Зокрема, Анкара наполягає на тому, щоб будь-які нові кандидати на членство в НАТО визнали її стурбованість курдськими збройними формуваннями – як всередині Туреччини, так і в Сирії та Іраку.

Справа в тому, що хоча члени НАТО визнають терористами Робочу партію Курдистану, відношення до їх сирійського відділення YPG геть інше – дехто навіть надавав їм зброю для боротьби проти Ісламської держави.

Саме тому Туреччина вимагає від Швеції та Фінляндії публічно засудити не лише Робочу партію Курдистану, а й інші курдські організації.

Також Туреччина також хоче, щоб Швеція та Фінляндія скасували обмеження на продаж озброєнь, які вони наклали в 2019 році у відповідь на вторгнення у Сирію.

Як зазначається, хоча обсяги торгівлі зброєю між Туреччиною та Фінляндією та Швецією є незначними, для Анкари це важливо, щоб вимагати зняття подібних обмежень з боку США.

Зокрема, Туреччина сподівається повернутися до угоди із США про закупівлю винищувачів F-35, від участі в якій її заборонили після того, як вона купила у Росії системи протиракетної оборони С-400.

Також Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара не схвалить членство Швеції та Фінляндії в НАТО, доки обидві країни нібито продовжують підтримувати терористичні угруповання, які становлять пряму загрозу національній безпеці країни.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Daily Sabah.

Виступаючи на засіданні парламентської групи правлячої Партії справедливості та розвитку в Анкарі, Ердоган сказав, що Туреччина завжди виконувала свої обов’язки відповідно до очікувань НАТО, незважаючи на вороже ставлення деяких союзників.

“Для країн є спірним питанням підтримувати тероризм і очікувати нашого схвалення”, – сказав він.

Його коментарі прозвучали лише через кілька годин після того, як Швеція та Фінляндія офіційно подали заявки на вступ до НАТО у середу.

Ердоган зазначив, що розширення блоку має значення для Туреччини, якщо воно поважає чутливі моменти для Анкари. За його словами, Швеція відмовляється видавати терористів, незважаючи на прохання Туреччини, але наважується просити про членство в НАТО.

“НАТО є альянсом безпеки, і Туреччина не погодиться поставити під загрозу цю безпеку”, – сказав він, додавши, що делегації двох північних країн не повинні “турбуватися” приїздом до Туреччини у надії переконати Анкару змінити позицію.

“Наше єдине очікування від союзників по НАТО – це спочатку зрозуміти наші чутливі питання, поважати їх і, нарешті, підтримати, якщо це можливо”, – сказав президент Туреччини.

Анкара каже, що Швеція та Фінляндія переховують людей, які, за її словами, пов’язані з угрупованнями, які вона вважає терористами, а саме з бойовиками Робітничої партії Курдистану і послідовниками Фетхуллаха Гюлена, якого Анкара звинувачує в організації спроби державного перевороту 2016 року.

Турецька державна телекомпанія TRT Haber заявила в понеділок, що Швеція і Фінляндія не дали схвалення на репатріацію 33 осіб, про яку запитувала Туреччина.

Коментарі